Новини Умані та Черкащини…

29 квітня в історії

1648 — почалася українсько-польська битва під Жовтими Водами.
12-тисячний передовий загін поляків зустрівся з об’єднаними козацько-татарськими 9-тисячними силами.
Козаки підійшли під самі польські шанці, підкопалися, попідвозили гармати, порох та почали приступ. Але поляки мали сильнішу артилерію й відбили напад запорожців. Тоді почалася тривала позиційна боротьба, що завершилася перемогою козаків 16 травня

1770 — англійський капітан Джеймс Кук вперше висадився в Австралії, давши назву затоці Ботані-бей у нинішньому Сіднеї

1818 — народився Олександр ІІ, російський імператор у 1855-1881 рр., за якого було скасовано кріпацтво.
У Болгарії відомий як Цар-визволитель

Олександр ІІ

1854 — народився Жуль Пуанкаре, французький математик, астроном, філософ, теоретик науки.
Глава Паризької академії наук і Французької академії

1882 — у Берліні введено в дію першу у світі експериментальну тролейбусну лінію, побудована компанією Siemens & Halske (нині — Siemens AG)

1897 — виступ на засіданні Лондонського королівського товариства англійського фізика Джорджа Томсона із доповіддю про відкриття електрона

1897 — народився Георгій Шпагін, радянський інженер, конструктор стрілецької зброї (пістолет-кулемет ППШ)

1899 — народився Дюк (Едвард) Еллінгтон, американський джазовий піаніст, композитор, диригент, керівник відомого оркестру

1901 — народився Хірохіто, 124-й імператор Японії.
Період його правління назвали Сьова — «Просвітлений мир».

Імператор Сьова

Правління Хірохіто (1926-1989) є найдовшим імператорським правлінням в історії країни, під час якого японське суспільство зазнало величезних, фундаментальних змін

1909 — британський міністр фінансів Ллойд Джордж презентував «народний бюджет».
Для збільшення асигнувань на оборону і соціальне забезпечення передбачалося запровадити податки на землевласників і землю, а також «надподаток» на високі доходи

1913 — шведський інженер-електрик Гідеон Сундбек, який емігрував до США, отримав патент на застібку-блискавку

1915 — початок запеклих боїв за Маківку — гору у Сколівських Бескидах, де Українські січові стрільці тримали оборону перед російськими військами (стиль?).
Бої тривали до 2 травня, після чого російські окупанти почали відступ


1918
 — у Києві відбувся державний переворот: УНР повалено за сприяння німецьких військ, влада перейшла до Павла Скоропадського, якого обрали гетьманом Української держави на Хліборобському конгресі.
Всеукраїнський з’їзд хліборобів-власників відкрився об 11-й годині в київському цирку. На нього прибули 6432 уповноважених від восьми українських губерній; загалом у з’їзді взяли участь близько 8 тис. осіб. Головою обрали представника Київщини М. Вороновича. З’їзд працював під пильною охороною німецьких військових.
У процесі роботи делегати розкололися на два табори. Селяни — дрібні власники вирішили відкрити окремий з’їзд хліборобів-демократів. Головне розходження полягало в тому, що хлібороби-власники не визнавали Центральну Раду, а дрібні власники з цим не погоджувалися. На пропозицію делегата Полтавщини про те, що вся влада повинна мати характер диктатури, і делегата Київщини, який підтримав цю думку, збори відповіли вигуками «Браво!», «Ура!», «Гетьмана! Гетьмана!». В одній із лож з’явився Павло Скоропадський. Голова зборів запропонував обрати його гетьманом. Відповіддю стали вигуки: «Хай живе гетьман!»

Павло Скоропадський

О 4-й дня хлібороби-власники обрали Скоропадського гетьманом всієї України. Центральну Раду і Малу раду оголосили розпущеними. Скоропадський подякував присутнім і заявив, що не задля власної користі «бере на себе тягар тимчасової влади, і молить Бога, щоб він дав сили й твердості врятувати Україну».
Потім делегати рушили до Софійського собору, де єпископ Никодим благословив і помазав гетьмана. На майдані відбувся молебень.

Молебень на Софіївському майдані після проголошення Павла Скоропадського гетьманом України

Гетьман видав «Грамоту до всього українського народу», в якій наголошував, що відроджена Українська Держава своїм порятунком зобов’язана «могутній підтримці Центральних держав», які й далі продовжували боротися «за цілісність і спокій України».
Усі міністри УНР та їхні товариші (заступники) звільнялися. Усі розпорядження як Центральної Ради, так і колишнього російського Тимчасового уряду скасовувалися. Обіцяно найближчим часом видати закон про порядок виборів до українського Сойму.
«Грамота» гарантувала відновлення прав приватної власності, визначала шляхи розв’язання земельного питання (відчуження від великих власників по дійсній вартості земель для наділення малоземельних), містила обіцянки забезпечити права робітничого класу, особливо залізничників, проголошувала свободу торгівлі та підприємництва, а також відновлення основ культури і цивілізації.

Увечері наказом міністра внутрішніх справ «до особливого розпорядження» було припинено видання газет «Відродження», «Боротьба», «Нова рада». Редактору газети А. Ніковському запропонували увійти до уряду, але він відмовився


1918
 — у Петрограді створено кінокомітет союзу північних комун, надалі відомий як студія «Ленфільм»


1919
 — спроба перевороту в УНР, вчинена генерал-хорунжим Володимиром Оскілком у тодішній столиці — Рівному — за підтримки Української партії соціалістів-самостійників і Української народно-республіканської партії. Учасники державного перевороту вимагали скликання Установчих зборів та усунунення Симона Петлюри від керівництва військовими справами. Крім того, Оскілко надіслав своїх представників до Польщі з метою ведення мирних переговорів.

Володимир Оскілко — командувач Північної групи військ Дієвої армії УНР,
один із керівників Української партії соціалістів-самостійників

Були арештовані голова уряду Борис Мартос, керівник МВС Ісак Мазепа, більшість інших петлюрівських міністрів. Однак главу УНР Петлюру арештувати не вдалося — він перебував не в Рівному, а на залізничній станції Здолбунів. Арешт Петлюри Оскілко довірив великому загону кінної гвардії на чолі з отаманом Семеном Гризлом. Повстанці сподівалися, що у Здолбунові ніхто не знає про заколот. Але як тільки Гризло наблизилися до станції, загін оточили вірні Петлюрі підрозділи. Командир загону вирішив не приймати бою і повернувся до Рівного.
Незабаром 27-річний генерал-хорунжий Оскілко, один із лідерів УПСС, повторив спробу заарештувати Петлюру, надіславши до Здолбунова один iз кращих своїх загонів на чолі з отаманом Білоусовим. Але їх знову спіткала невдача.
Тим часом Рівне атакували частини корпусу Січових стрільців Євгена Коновальця, загони петлюрівської польової варти й один бронепотяг. На десяту годину ранку 30 квітня переворот Оскілка зазнав повної поразки.
Оскілку та деяким його соратникам вдалося втекти з Рівного. 12 травня отаман здався представникам польської влади


1919
 — вступ до Севастополя військ Червоної армії.
Цього ж дня французька ескадра залишила Севастопольську бухту і вийшла в море

1923 — утворено армійську команду Дослідно-показового майданчика Всевобучу, що згодом стала ЦСКА

Прапор спорттовариства ЦСКА (СРСР)

1929 — звернення XVI конференції ВКП(б) до робочого класу СРСР про розгортання соціалістичного змагання

1931 — у СРСР проведена перша дослідна телепередача

1932 — Раднарком СРСР прийняв постанову про будівництво залізниці Донбас-Москва

1932 — у СРСР створено бригади сприяння міліції

1933 — відбувся черговий фінал Кубка Англії з футболу. Ліверпульський «Евертон» виграв у «Манчестер Сіті» з рахунком 3:0, але в історію цей матч увійшов через те, що на спинах гравців уперше в історії з’явилися номери (у гравців «Евертона» — з 1-го по 11-й, у манчестерців — з 12-го по 22-й)

1933 — при ЦК ВКП(б) створена центральна комісія з чистки партії

1935 — на британських дорогах уперше з’явилися світловідбивні пристрої типу «котяче око», придумані винахідником із Йоркшира Персі Шоу

1939 — беспосадковий переліт Москва-США радянських льотчиків Коккінакі та Гордієнка

1942 — письменник Герман Гессе завершив роботу над головною книгою свого життя — романом «Гра в бісер»

1945 — в оточеному радянськими військами Берліні в підземному бункері імперської канцелярії взяли шлюб Адольф Гітлер та Єва Браун

1945 — радянські війська створили тимчасовий уряд Австрії

1945 — німецькі війська в Північній Італії капітулювали перед англо-американськими військами

1945 — американські військові звільнили в’язнів концтабору Дахау

1955 — ЦК Компартії України ухвалив постанову про увічнення місць, пов’язаних із життям та діяльністю Тараса Шевченка

1975 — завершення евакуації американського персоналу із Сайгона (В’єтнам)

1975 — У Донецьку введена в дію найглибша в СРСР шахта імені Скочинського (1200 м)

1982 — офіційно прийнята дата, коли населення Китаю перевищило мільярд осіб

1986 — пожежа в центральній публічній бібліотеці Лос-Анджелеса — згоріло близько 400 тисяч книг

1990 — у Києві прийнято рішення про розпуск Української гельсінкської групи та створення на її базі Української республіканської партії.
Першим головою УРП став дисидент, колишній політв’язень Левко Лук’яненко

1992 — національна збірна України з футболу провела свій перший матч — в Ужгороді проти команди Угорщини.
Результат — 1:3, єдиний гол на рахунку Івана Гецька (90 хвилина).
Склад команди: Ігор Кутєпов, Олег Лужний, Юрій Никифоров, Сергій Беженар, Сергій Третяк, Сергій Ковалець, Ілля Цимбалар, Юрій Шелепницький (к), Олег Саленко (Іван Гецько, 59), Сергій Погодін (Юрій Сак, 56), Сергій Щербаков (Сергій Гусєв, 69).
Головним тренером збірної України був Віктор Прокопенко, нині покійний

1995 — на референдумі 95% виборців Казахстану проголосували за продовження повноважень президента Нурсултана Назарбаєва до 2001 р.

1995 — у Биківнянському лісі біля Києва відкрили пам’ятник жертвам репресій 1937-1941 рр.

1997 — набула чинності Конвенція про заборону розробки, виробництва, накопичення і застосування хімічної зброї та її знищення

2000 — Німеччина передала Росії фрагменти Бурштинової кімнати

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

comments powered by HyperComments

Опубліковано в Культура - Апрель 29, 2018 в 09:13 - - Переглядів: 140