Новини Умані та Черкащини…

18 травня в історії

1274 — ІІ Ліонський собор проголосив хрестовий похід

1291 — єгипетські мамелюки захопили Акку — останню фортецю хрестоносців на Святій землі

1525 — народився Пітер Брейгель-старший, фламандський художник

1595 — укладено Тявзинський мирний договір на закінчення російсько-шведської війни. Згідно з умовами миру, Швеція повернула Росії землі, втрачені в Лівонську війну

1642 — заснування Монреаля (Канада)

1652 — у британській колонії Род-Айленд прийнято у перший Північній Америці закон, який забороняє рабство

1703 — 30 російських човнів під командуванням Петра I у гирлі Неви захопили два шведські кораблі «Астрільд» і «Гедан» (там просто не підозрювали, що росіяни взяли фортецю Нієншанц, розташовану поруч). Так російський флот здобув свою першу перемогу

1753 — указом російської імператриці Єлизавети засновано перший у Росії Державний банк

1781 — іспанці стратили лідера найбільшого повстання індіанців Перу Тупака Амару

1800 — помер Олександр Суворов, російський воєначальник, граф Російської і Священної Римської імперій, генералісимус, один з основоположників російського військового мистецтва

1848 — у Франкфурті відкрився перший загальнонімецький парламент

1868 — народився Микола II, останній російський імператор (у 1894-1917 рр.), цар польський, великий князь фінляндський; із династії Романових.

Микола II

За Миколи II Росія зазнала поразки в російсько-японській війні 1904-1905 рр.,  відбулися революції 1905 р. і Лютнева 1917 р., після якої Микола зрікся престолу і згодом — після Жовтневої революції — був розстріляний більшовиками

1872 — народився Бертран Рассел, британський філософ, логік, математик, громадський діяч. Основоположник англійського неореалізму та неопозитивізму, засновник сучасної філософії логічного аналізу

1888 — у США продемонстрована перша грамофонна платівка

1897 — вийшов друком роман Брема Стокера «Дракула»

1906 — народився Леонід Мельников, український радянський партійний діяч, у 1949-1953 рр. — перший секретар ЦК Компартії України.
Після смерті Сталіна опинився серед переможених, втратив посади (зокрема, й члена президії ЦК КПРС), був відправлений послом до Румунії, надалі обіймав другорядні пости

1917 — у Києві почався І Всеукраїнський військовий з’їзд

1917 — у Росії утворився перший коаліційний Тимчасовий уряд

1918 — в умовах німецької окупації Криму на засіданні Курултаю ухвалено рішення про відновлення на півострові незалежної держави. Кримськотатарський парламент оголосив себе тимчасовим кримським державним парламентом і взяв на себе ініціативу організації крайової влади і крайового уряду Кримської республіки.
Прем’єр-міністром Криму обраний Джафер Сейдамет. Державними мовами проголошувалися татарська і російська, державним прапором — традиційний блакитний прапор

1920 — народився Іван Павло ІІ (Кароль Войтила), Папа Римський, поляк за національністю.
Перший слов’янський понтифік католицької церкви (у 1978-2005 рр.), перший Папа-неіталієць за останні 455 років

Іван Павло ІІ

1923 — французький інженер Антуан Барнай отримав патент на телефон із дисковим набором номера.
До цього люди не набирали номер: кожен телефон був з’єднаний із диспетчерським пунктом, і людина просила телефоністку з’єднати з абонентом

1928 — у Москві почався розгляд «Шахтинської справи» про нібито антирадянську змову інженерів Донбасу (до 5 червня)

1928 — у Харкові політбюро ЦК КП(б)У обговорило стан трудових шкіл національних меншин в Української СРР. Із доповіддю виступив народний комісар освіти УСРР Микола Скрипник.
Констатувалося, що у 1926/1927 навчальному році в республіці діяли: 1297 шкіл для обслуговування російського населення як нацменшості (234 703 учні); 392 школи з єврейською мовою викладання (61 222 учні), 279 — із польською мовою (18 673 учні), 497 — із німецькою мовою (30 005 учнів), 44 — із болгарською мовою (5 624 учні).
Охоплення навчанням дітей віком 8-14 років у росіян становило 59,9%, євреїв — 81,6%, німців — 80,7%, болгар — 47,5%, греків — 67%, поляків — 66,5%

1929 — почалися арешти у справі «Спілки визволення України»

1935 — розбився найбільший радянський літак «Максим Горький», 49 осіб загинуло

1941 — у селі Русове Снятинського р-ну Станіславської обл. відкрито музей Василя Стефаника, директором якого став син письменника Кирило Стефаник

1941 — італійський герцог Сполето оголошений королем фашистської Хорватії Томиславом I

1942 — німецька армія знищила залишки радянських військ на Керченському півострові

1944 — у ніч на 18 травня близько 200 тис. представників кримськотатарського народу, тобто фактично всіх, вивезли з Криму для поселення у віддалених районах Середньої Азії, Приуралля й Верхнього Поволжя (нібито за «зраду» під час війни).

Депортація кримських татар

В операції з депортації брали участь 23 тис. солдатів військ НКВС і 9 тис. оперативних працівників НКВС-НКДБ у взаємодії з армійськими, транспортними та господарчими органами на місцях

1944 — після тижневого штурму польські загони захопили монастир Кассіно (Італія), відкривши союзникам шлях до Рима

1945 — із нагоди перемоги над Німеччиною в СРСР проголошено чергову амністію

1945 — німецький тимчасовий керівник — адмірал Карл Деніц — видав декрет, у якому заявив про непричетність німецької армії до звірств у концтаборах

1951 — Корейська війна: ООН запровадила економічні санкції проти Китаю у зв’язку з його підтримкою Північної Кореї

1951 — штаб-квартира ООН у Нью-Йорку переїхала з Лонг-Айленда на місце своєї постійної дислокації на Манхеттені

1954 — у Кенгірському таборі (Казахстан) почалося повстання в’язнів — здебільшого «політичних» українців

1955 — через 12 днів після повернення із заслання у Львові помер Микола Дужий — колишній редактор журналу «Повстанець» та інших військово-політичних видань, у тому числі бойового статуту піхоти УПА, сотник УПА, в. о. голови президії УГВР у 1944 р.

1956 — ЦК КПРС закликав комсомольців їхати на будівництво шахт Донбасу

1958 — на ІІ Каннському кінофестивалі «Золоту пальмову гілку» отримав радянський фільм «Летять журавлі»

1967 — Юрій Андропов призначений головою Комітету державної безпеки при Раді Міністрів СРСР

1973 — літак «Аерофлоту» Ту-104А розвалився у повітря в районі Чити внаслідок вибуху бомби, пронесеної в салон; усі 81 осіб на борту загинули

1974 — Індія провела перше випробування ядерного заряду потужністю 20 кілотонн на полігоні Покхаран у штаті Раджастхан, де-факто ставши шостою державою, яка має атомну зброю.
При цьому Індія офіційно визнає себе власницею ядерної зброї лише 1998 р. після серії підземних випробувань

1978 — уперше відзначався Міжнародний день музеїв

1985 — у газеті «Правда» з’явилася рубрика «Тверезість — норма життя»

1986 — Міністерство охорони здоров’я УРСР під грифом «таємно» видало наказ про посилення секретності проходження інформації про аварію на ЧАЕС

1989 — Верховна Рада Литовської РСР прийняла Декларацію про суверенітет Литви

1990 — між ФРН та НДР підписано Договір про валютний, економічний і соціальний союз

1991 — запуск радянського космічного корабля «Союз ТМ-12» до орбітальної станції «Мир»; в екіпажі — перша англійська жінка-космонавт Хелен Шарман

1992 — ухвалена конституція Туркменістану

1992 — кримські татари України вперше відзначили День національного трауру — пам’ятну дату про їх виселення у 1944 р. з території Криму

1992 — президент України Леонід Кравчук почав дводенний офіційний візит до Республіки Польща. Глави держав — Кравчук і Лех Валенса — підписали Договір про добросусідство, дружні взаємовідносини й співробітництво

1994 — лідер Соціалістичної партії України Олександр Мороз уперше обраний головою Верховної Ради

1994 — завершено виведення ізраїльських військ із Сектора Газа

1997 — повстанці з Альянсу демократичних сил Лорана Кабіли взяли під контроль столицю Заїру (нині — ДР Конго) Кіншасу

1998 — тисячі студентів захопили будинок парламенту Індонезії в Джакарті, що привело до повалення 30-річного режиму Сухарто

2004 — при спуску з г. Макалу загинув Владислав Терзиул, український альпініст, капітан збірної України з альпінізму у висотному класі, який першим з альпіністів країн СНД підкорив усі восьмитисячники світу

2005 — московський ЦСКА першим із клубів Східної Європи здобув Кубок УЄФА, перемігши у фіналі в Лісабоні португальський «Спортинг» — 3:1.
Володарем трофею став і український захисник Богдан Шершун

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

comments powered by HyperComments

Опубліковано в Суспільство - Май 18, 2018 в 08:28 - - Переглядів: 75