Новини Умані та Черкащини…

Цей день в історії: 25 липня

1261 — імператор Михайло VIII Палеолог без бою зайняв Константинополь, відновивши грецький контроль над містом.
Не стало Латинської імперії, створеної після IV Хрестового походу

Скориставшись відсутністю належного захисту Константинополя, 25 липня 1261 року невеликий загін нікейського війська практично не зустрічаючи опору захопив місто і змусив рятуватись втечею імператора Латинської імперії Балдуїна II і його найближче оточення. Через три тижні Михайло VII Палеолог урочисто в’їхав у місто і проголосив віновлення Візантійської імперії, яка припинила існування півстоліття перед тим.
У 1204 році війська учасників Четвертого хрестового походу після тривалої облоги захопили Константинополь і проголосили створення Латинської імперії, главою якої 9 травня було обрано графа Фландрії і Ено Балдуїна I. Однак хрестоносцям не вдалось підкорити всю Візантію, яка розпалась на Нікейську та Трапезудські імперії та царство Епір.
Незважаючи на те, що в усіх грецьких державах утвердились візантійські династії, вони ворогували між собою, і найпотужнішою з них була Нікейська імперія, яка вважала себе спадкоємницею Візантійської. Її глава Феодор I Ласкаріс за посередництва константинопольського патріарха Іоанна X Каматіра уклав союз із Другим Болгарським царством для протистояння латинянам і успішно діяв проти Трапезудські імперії та Епіру, де правила династія Комнінів, та Конійського султанату сельджуків, який виступив союзником Латинської імперії.
По смерті Феодора Ласкаріса його спадкоємець Іоанн III Дука Ватац скористався війною латинян із Епіром і в 1224 роціпідкорив усі міста на азійському березі Егейського моря. У 1235 році за підтримки болгарського царя Івана Асеня Нікейська імперія захопила Адріанополь і Галліполі на європейській частині своїх колишніх володінь і до 1254 року змусила Епір визнати свою васальну залежність. На цей час територія Латинської імперії скоротилась до вузької смужки вздовж Босфору і переживала економічну і фінансову кризу, не маючи засобів для ведення війни.
У 1260 році, коли Венеція і Генуя — головні опори латинян — перебували в стані війни між собою, нікейський імператор Михайло VIII Палеолог переправився з військом у Фракію і здійснив невдалу спробу взяти Константинополь в облогу. Наступного року, скориставшись тим, що більша частина гарнізону Константинополя залишила місто, у ніч на 25 липня 1261 року загін у 800 чоловік під керівництвом Олексія Стратигопула по драбинах подолав фортечні мури і практично без бою захопив Константинополь.
Підпаливши місто, нікейці викликали у місті паніку, яка змусила рятуватись втечею імператора Балдуїна II і його найближче оточення. 14 серпня 1261 року Михайло VII Палеолог урочисто в’їхав у Константинополь і наступного дня у соборі Святої Софії був коронований як імператор Візантійської імперії, яка припинила існування півстоліття перед тим. Щоб унеможливити реставрацію влади законних спадкоємців престолу, він розпорядився осліпити і пожиттєво ув’язнити свого співправителя по нікейському трону 11-літнього Іоанна IV Ласкаріса.
Балдуїн II, який зумів добратись до Італії, решту свого життя намагався зібрати військо для відвоювання Латинської імперії. Він зумів знайти підтримку лише у короля Сицилії Карла Анжуйського, якому передав права на Ахейське князівство, Епір і більшість островів у Егейському морі. Через участь у хрестовому поході в Африку і прагнення папи римського укласти унію з Константинополем війна з Візантією розпочалась лише у 1280 році і завершилась для Карла невдало — він зумів лише завоювати Албанію й північ Епіру. Післяповстання на Сицилії у 1282 році і викликаної ним війни з Арагоном Карл Анжуйський відмовився від експансії на Схід.
У цей же час Візантійська імперія почала зазнавати нападів турків-османів, які в 1299 році проголосили створення незалежного князівства: за тридцять років вони завоювали територію колишньої Нікейської імперії, а за наступні півтора століття — решту Візантії. Її землі увійшли до складу Османської держави, а султан Мехмед II, вважаючи себе наступником візантійського імператора, прийняв титул Кайзер-і Рум (Цезар Риму), який всі турецькі правителі носили до проголошення.
Також в цей день:

1567 — засноване місто Каракас (Венесуела).

1570 — цар Іван Грозний влаштував публічну страту майже всіх своїх радників.

1587 — в Японії заборонено християнство, єзуїтам наказано протягом 20 днів залишити країну.

1662 — розпочався «Мідний бунт» у Москві — повстання незаможних прошарків населення, викликане складною фінансово-економічною ситуацією в Росії й масовим випуском мідних грошей, що призвело до їх знецінення.

1708 — страчені за наказом гетьмана Івана Мазепи через відрубування голів полтавський полковник Іван Іскра, що доніс російському царю на Мазепу, та Василь Кочубей, генеральний суддя гетьманської України, співучасник Іскри в передачі Петру І відомостей про зближення Мазепи зі шведами.

1814 — англійський винахідник Джордж Стівенсон провів перше випробування паротяга.

1826 — у Петербурзі на світанку відбулася страта п’ятьох декабристів — Пестеля, Муравйова-Апостола, Бестужева-Рюміна, Рилєєва і Каховського.

1909 — Луї Блеріо перелетів протоку Ла-Манш на літаку власної конструкції.

1920 — Біла армія почала операцію із захоплення Донбасу.

1929 — народився Василь Шукшин, російський радянський кінорежисер, актор, письменник.

1930 -постанова ЦК ВКП(б) про запровадження загального початкового навчання.

1934 — на еміграції у Франції помер Нестор Махно, ватажок повстанського, анархістського руху в Україні 1917-1921 рр.

1937 — розпущений як «контрреволюційний» ЦК комсомолу України.

1942 — завершення грошової реформи в окупованій німцями Україні (обмінювалися радянські грошові знаки в купюрах по 5 рублів, 1, 3, 5 та 10 червінці на віддруковані в Берліні українські карбованці, 1 руб. дорівнював 1 крб.).

Банкноти Центрального емісійного банку Рейхскомісаріату Україна, м. Рівне,
друкувалися в Берліні

1942 — у німецькому концтаборі Аушвіц закатований Олександр Бандера, активіст українського націоналістичного руху, брат Степана Бандери.

1942 — під час спроби втечі із гестапівської в’язниці в Києві вбитий Дмитро Мирон-Орлик, діяч ОУН (б), редактор націоналістичних видань.

1943 — падіння фашистського режиму Муссоліні в Італії.
Напередодні на засіданні Великої фашистської ради (найвищого органу влади в країні за Конституцією) більшістю голосів було ухвалене рішення скинути дуче. Бенніто Муссоліні був заарештований за наказом короля.

1946 — на атолі Бікіні американці провели перший підводний атомний вибух.

1947 — у Празі розпочався I фестиваль молоді і студентів, організований з ініціативи Всесвітньої федерації демократичної молоді під гаслом боротьби за мир, проти фашизму і війни. У фестивалі взяли участь молоді люди з 71 країни світу.
На конкурсі пісень першої премії був удостоєний «Гімн демократичної молоді» композитора Анатолія Новікова і поета Лева Ошаніна («Дети разных народов, мы мечтою о мире живем…»)

1952 — конгрес США оголосив Пуерто-Ріко «державою, що добровільно приєдналася».

1955 — бундестаг ФРН прийняв рішення про створення нової армії країни — бундесверу — у кількості 6000 осіб.

1957 — парламент Тунісу проголосував за ліквідацію монархії і проголосив Туніс республікою. Першим президентом країни був обраний Хабіб Бургіба.

1978 — у місті Олдем (Англія) народилася перша людина, зачата у пробірці — Луїза Джой Браун .

Луїза на першій шпальті

1983 — завершено будівництво трансконтинентального газопроводу Уренгой-Помари-Ужгород завдовжки 4451 км.

1984 — перший вихід жінки у відкритий космос.
Радянська космонавтка Світлана Савицька вийшла у відкритий космос з орбітальної космічної станції «Салют-7».

1991 — помер Лазар Каганович, радянський державний і партійний діяч, близький сподвижник Сталіна, один із головних організаторів політичних репресій кінця 1920-х — початку 1959-х років, Голодомору в Україні 1932-1933 рр.

1994 — у Вашингтоні король Йорданії Хуссейн і прем’єр-міністр Ізраїлю Іцхак Рабин підписали декларацію, яка поклала кінець 46-річному стану війни між двома державами.

1995 — Міжнародний суд у Гаазі висунув обвинувачення у вчиненні військових злочинів проти лідерів боснійських сербів Радована Караджича і Ратко Младича.

1997 — трибунал червоних кхмерів засудив колишнього диктатора Кампучії Пол Пота до довічного ув’язнення (у квітні наступного року Пол Пот помер від раку).

2008 — уперше за три з половиною сотні років в Україну з візитом приїхав Вселенський патріарх — Варфоломій I.

comments powered by HyperComments

Опубліковано в Культура,Світ,Україна - Июль 25, 2016 в 12:03 - - Переглядів: 565

Теги: ,,