Новини Умані та Черкащини…

Цей день в історії: 28 липня

Всі події:

2348 до н. е. — Згідно з легендою, Ной уперше відчинив вікно в ковчезі й послав голубку на пошуки землі.
388 — У битві біля Аквілеї римський імператор Феодосій розбив претендента на трон Магнуса Максимуса.
754 — Вперше проведена церемонія коронувания і помазаня короля Франції — у базилиці Сен-Дені папа Стефан II коронував Піпіна Короткого, першого монарха з династії Каролінгів.
1402 — Поблизу міста Агора (нині — Анкара) відбулась битва між військами османського султана Баязіда і середньоазіатського еміра Тамерлана (Тимура), в якому останній отримав перемогу, що привело до тимчасового розпаду Османської імперії, котрий супроводжувався війною між синами Баязіда і селянським повстанням.
1540 — За звинуваченням у єресі і зраді страчено Томаса Кромвеля, головного радника короля Англії Генріха VIII. В цей же день король одружився вп’яте — на Катерині Говард, фрейлині своєї попередньої жінки, Анни Клевської. Через рік Катерину Говард буде страчено за звинуваченням у подружній зраді.
1586 — З Америки англійський дослідник Томас Херріот вперше завіз до Європи картоплю.
1588 — Біля британського узбережжя з’явилися кораблі Непереможної Армади, іспанського флоту, що складався зі 130 кораблів, 8 тисяч моряків і 19 тисяч солдат, що відпливли з Ліссабону на завоювання Англіїї.
1605 — В Москву урочисто в’їхала колишня російська цариця Марія Федорівна (шоста жінка Івана Грозного) і публічно визнала Лжедмитрія за свого сина.
1656 — Почалася Варшавська битва — армія Речі Посполитої в союзі з Кримським ханством протистояла Шведсько-Бранденбурзьким військам. Через три дні переважаючі польсько-татарські сили були розбиті і шведи зайняли Варшаву. За чисельністю військ, що брали участь у битві (19 тисяч з боку Швеції і 38 тисяч у супротивника), Варшавська битва стала однією з найбільших битв Північної війни 1655-1660 років.
1742 — Австрія та Пруссія підписали Берлінський мир, який поклав кінець Першій сілезькій війні.
1794 — На площі Революції в Парижі на гільйотині перед величезним натовпом без вироку суду страчені двадцять двоє найактивніших якобинців і серед них Максимілліан Робесп’єр та Луї Антуан Сен-Жюст.
1821 — Перу проголосила незалежність від Іспанії.
28 липня 1834 року в день пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира у Києві відбулося урочисте відкриття Імператорського університету, який на єдиний філософський факультет прийняв перших 62 студентів, що навчались на історико-філологічному та фізико-математичному відділеннях. Він став другим вищим навчальним закладом на території підросійської України після Харківського університету.<im280=kyiv_university alt=»Київський університет» fi=»SC:EUR:UA:STICKY»>
Після придушення польського Листопадового повстанняцарським урядом було прийняте рішення розформувати Кременецький ієзуїтський ліцей на Волині і на його базі відкрити в Києві університет, другий на підросійській території України. 8 листопада 1833 року відповідне подання міністра народної освіти графа Сергія Уварова було підтримане російським імператором Миколою І, який 25 грудня затвердив проект Тимчасового статуту й штатний розпис університету.

З Кременця до Києва було перевезено майже 35 тисяч томів бібліотеки, нумізматичний та зоологічний кабінети, колекцію мінералів, оснащення для астрономічної та фізичної лабораторій, колекцію картин, гравюр та скульптур для кабінету образотворчого мистецтва, рослини з ботанічного саду, які розмістили в декількох орендованих приміщеннях, в яких університет проіснував перші вісім років. До Києва переїхала також і частина професорсько-викладацького складу Кременецького ліцею, а першим ректором Київського університету став 30-річний професор Михайло Максимович, який очолював кафедру ботаніки Московського університету.

Михайло Максимович, 1876 рік
Михайло Максимович, 1876 рік
Урочисте відкриття Імператорського університету відбулось 28 липня 1834 року в день пам’яті святого рівноапостольногокнязя Володимира. Він прийняв перших 62 студентів, які 28 серпня почали навчання на філософському факультеті, що мав два відділення — історико-філологічне та фізико-математичне. Наступного року було відкрито юридичний факультет, в 1842-у— медичний, створений на базі медичного факультету ліквідованого Віленського університету, а в 1850-у — на базі філософського створено історико-філологічний та фізико-математичний факультети.
Будівництво власного приміщення розпочалось 31 липня 1837 року за проектом професора архітектури Петербурзької академії мистецтв Вікентія Беретті, який фактично розпланував основні магістралі міста у мало забудованій його частині на пустинному узгір’ї. Згідно з проектом мав бути створений майже прямокутний квартал, куди поступово увійшли основні університетські споруди — головний корпус у стилі класицизму з прилеглими по боках симетричними дворами з житловими і господарськими флігелями, ботанічний сад і службовий корпус.
У 1843 році стало зрозуміло, що неможливо в одному комплексі розмістити всі необхідні будівлі і астрономічну обсерваторію (1845), анатомічний театр (18511853) та метеорологічну обсерваторію (1851-1854) було винесено за межі університетського кварталу. Подальший розвиток забудови відбувався за рахунок реконструкції прилеглих до головного корпусу дворів, де у 18691904 роках було побудовано два хімічні, а у 18851900 – три медичні корпуси.
У складі чотирьох факультетів з 37 кафедрами і 45 навчально-допоміжних установ університет св. Володимира працював до кінця 1910-х років, навчаючи в 1917 році 5300 студентів. 23 квітня 1919 року його назва була змінена на Київський університет, а у березні 1939 року йому було присвоєно ім’я Тараса Шевченка; у ньому на той час на десяти факультетах навчалось близько 4 тисяч студентів.
1835 — Корсиканський терорист Джузеппе Марія Флеши здійснив невдалу спробу замаху на французького короля Луї Філіпа — 18 осіб загинуло, але король і його сини отримали лише легкі поранення.
1858 — Французький фотограф і карикатурист Фелікс Надар, який в 1855 році запатентував ідею використання аерофотографії для виготовленняя карт і цілей розвідки, провів першу в світі аерофотозйомку, здійснивши для цього підйом на аеростаті.
1868 — Після ратифікації необхідними трьома чвертями штатів, набула чинності 14 поправка до конституції США, котра гарантувала громадянство всім, хто народився на її території. Головним її завданням було забезпечити громадянство і рівні права колишнім рабам південних штатів.
1896 — У Флориді засновано місто Маямі — в ньому проживало на той момент трохи більше 300 чоловік.
28 липня 1914 року Австро-Угорщина оголосила війну Сербії, на боці якої виступили країни Антанти. Австро-Угорщину підтримала Німеччина оголошенням 1 серпня війни Росії, а ще через два дні — Франції і Бельгії. Почалась Перша Світова війна, в ході якої за 5 років припинили своє існування чотири імперії, а країни-учасниці втратили більше 10 мільйонів чоловік убитими солдатів, близько 12 млн убитими мирних жителів та близько 55 мільйонів чоловік пораненими.
Не маючи достатньої кількості колоній і ринків збуту, Німецька імперія, яка утворилась після Франко-прусської війни 1870 року, в кінці 1880-х років почала боротись за економічну та політичну гегемонію в Європі. У відповідь Росія та Франція в 1890 році підписали військовий союзний договір, до якого в 1907 році приєдналась Велика Британія — три країни утворили воєнний союз «Сердечна згода» — Антанта. Ще одним центром нестабільності в Європі була Австро-Угорщина, багатонаціональна імперія, яка протистояла Росії у її бажанні впливати і контролювати балканські країни, серед яких домінуючу роль відігравала Сербія, яка, в свою чергу, намагалась стати об’єднуючим центром південних слов’ян.
Формальним приводом до війни стало вбивство 28 червня в Сараєво спадкоємця австро-угорського престолу сербським терористом з організації «Млада Босна», яка виступала за об’єднання усіх південних слов’ян в єдину незалежну державу. 23 липня Австро-Угорщина висловила звинувачення, що за вбивством стоїть Сербія і висунула їй ультиматум, щоб та покарала причетних до скоєного та допустила австрійську поліцію на свою територію. У відповідь Сербія оголосила мобілізацію і погодилась лише на частину умов ультиматуму.28 липня 1914 року Австро-Угорщина оголосила, що Сербія не виконала умови ультиматуму і оголосила їй війну. У відповідь Росія виступила на підтримку Сербії, на що Німеччина відповіла 1 серпня оголошенням війни Росії, а ще через два дні — Франції і Бельгії. 6 серпня Росії війну оголосила і Австро-Угорщина.
До кінця 1914 року практично вся Бельгія була окупована Німеччиною, але франко-німецьке протистояння на Західному фронті, незважаючи на активні дії супротивників, затягнулось і переросло в позиційну війну, яка вимагала мобілізацію всього населення і економіки. Невдачі Німеччини спонукали її союзника Італію відмовитись від зобов’язань по Троїстому союзу. У цей же час на Східному фронті ситуація складалась на користь Росії — вона, хоча й не змогла здобути успіхів у Пруссії і втратила частину Польщі, зуміла зайняти Галичину і Буковину, які належали Австро-Угорщині. На Балканах Сербії вдалось вибити австрійців зі своєї території, після чого події в 1914 році розвивались досить мляво.
Під впливом Великої Британії у кінці серпня 1914 року у Першу Світову війну вступила Японія — вона оголосила війну Німеччині і почала облогу Циндао, єдиної німецької військово-морської бази в Китаї, що закінчилася 7 листопада здачею німецького гарнізону, а потім почала захоплювати німецькі колонії в Мікронезії та Гвінеї. Австралія і Нова Зеландія уклали з Японією угоду про розділення німецьких колоній по екватору. З кінця 1914 року Японія стала постачати Росії сировину і озброєння.
В жовтні 1914 року «джихад» країнам Антанти оголосила Туреччина і відкрила проти Росії Кавказький фронт. В 1915 році у Першу Світову війну вступили Італія, в 1916 — Болгарія. На початок 1917 року положення Центральних держав стало катастрофічним: для армії вже не було резервів, розросталися масштаби голоду, транспортної розрухи і паливної кризи. Країни ж Антанти стали отримувати значну допомогу з боку США (продовольство, промислові товари, а пізніше і підкріплення), одночасно посилюючи економічну блокаду Німеччини, і їхня перемога, навіть без проведення наступальних операцій, ставала лише справою часу.
Проте, коли після Жовтневої революції більшовицький уряд Росії, який прийшов до влади під гаслом закінчення війни, уклав 15 грудня з Німеччиною та її союзниками перемир’я, а 3 березня 1918 року — Брест-Литовський мирний договір, у німецького керівництва з’явилася надія на сприятливий для нього результат війни. Німеччина також підписала мирні угоди з Українською Народною Республікою та Румунією, ліквідувавши Східний фронт. Однак вступ у війну США не дозволили їй досягти успіху на Західному фронті, і у вересні 1918 року війська Антанти звільнили територію Сербії, Албанії, Чорногорії, увійшли після перемир’я на територію Болгарії і вторглися на територію Австро-Угорщини. 30 жовтня перемир’я з Антантою уклала Туреччина, 3 листопада — Австро-Угорщина, 11 листопада — Німеччина.
28 червня 1919 року Німеччина була змушена підписати Версальський договір, складений державами-переможцями на Паризькій мирній конференції, який офіційно завершив Першу світову війну. Її результатами стали Лютнева і Жовтнева революції в Росії та Листопадова революція в Німеччині, ліквідація чотирьох імперій — Російської, Німецької, Османської імперій і Австро-Угорської, причому дві останні були розділені. Німеччина, переставши бути монархією, була урізана територіально і ослаблена економічно. Важкі для Німеччини умови Версальського миру і перенесене нею національне приниження породили реваншистські настрої, які стали однією з передумов приходу до влади нацистів, що розв’язали Другу світову війну.
1914 — На даху ресторана New Amsterdam в Нью-Йорку впереше виконано композицію Гаррі Фокса, котра згодом увійде в історію під назвою фокстрот.
1921 — Незважаючи на неврожай, Політбюро ЦК КП(б)У надіслало до ЦК РКП(б) телефонограму, в якій гарантувало збір в УСРР 100 млн пудів. Вивезенням хліба з України до Росії радянською владою в Україні на тлі посухи та неврожаю привело до Голодомор на півдні України, Кубані та Поволжя в 1921—1923 роках. За доповіддю представника Комітету Нансена, акредитованого у Женеві, на півдні України взимку 1922 року голодувало 8 000 000 селян.
1942 — В ході Другої Світової війни Наркомом оборони СРСР Йосифом Сталіним підписано наказ № 227, відомий під назвою «Ні кроку назад!», яким категорично, під загрозою розстрілу на місці, заборонявся будь-який відступ та запроваджував персональна відповідальність командирів, політпрацівників і бійців перед військовими трибуналами за невиконання наказу.
1966 — У матчі за третє місце Чемпіонату світу з футболу, що проходив у Англії, збірна СРСР програла Португалії 1-2 і зайняла найвище в своїй історії четверте місце.
1973 — Гарі Гліттер вийшов на перше місце британського хіт-параду з піснею «I’m the Leader of the Gang (I Am)» і утримував лідерство протягом чотирьох тижнів поспіль.
1976 — О 3-42 за місцевим часом у східній частині Китаю стався землетрус силою 7,8-8,2 бали за шкалою Ріхтера. В місті Таншан і його околицях загинуло 242 тисячі жителів, 160 тисяч сімей втратили житло — найбільша кількість жертв у новітній історії і третя за кількістю смертей трагедія в історії людства після землетрусу в китайській провінції Шанксі (1556 рік — 830 тисяч) і Калькутті (1737 рік — 300 тисяч загиблих).
1984 — В Лос-Анджелесі відкрились XXIII Олімпійські ігри, в котрих не брали участь Радянський Союз і більшість соціалістичних країн (за виключенням Румунії і Китаю), котрі бойкотували їх у відповідь за бойкот провідними державами Московської олімпіади 1980 року. 6 829 спортсменів зі 140 країн розіграли 221 медаль в 23 видах спорту; у медальному заліку перемогли США.
1986 — Генеральний секретар ЦК КПРС Михайло Горбачов оголосив про рішення радянського керівництва повернути з Афганістану частину «обмеженого контингенту» — шість полків (один танковий, два мотострілецькі й три зенітні).
1989 — Верховна Рада Латвійської РСР проголосила декларацію про державний суверенітет Латвії.
1995 — На екрани США вийшов фантастичний бойовик «Водний світ» Кевіна Костнера, в якому він же зіграв і головну роль. Деніс Хоппер, що виконав головну епізодичну роль, отримав за неї нагороду «Золота малина», як найгірший актор другого плану.
1995 — Індійські власті оголосили про перейменування міста Бомбей в Мумбай.
1999 — Канада придбала на аукціоні острів Мідл на озері Ері.
2002 — В Європі почалось найбільша за останні 100 років повінь, викликана тривалими дощами. Найбільше постраждали Чехія, Австрія, Німеччина, Словаччина, Польща, Угорщина, Румунія і Хорватія, сумарні збитки в яких склали кілька мільярдів євро.

Народились:

14586 серпня 1530, Якопо Саннадзаро, італійський поет, письменник («Аркадія»).
180413 вересня 1872, Людвіг Андреас Фейєрбах, німецький філософ (Сутність християнства, Основи філософії майбутнього, До критики філософії Гегеля).
189910 листопада 1970, Іван Федорович Фірцак-Кротон, український борець, боксер, боєць вільного стилю, силач, артист цирку; найсильніша людина планети (1928).
190217 вересня 1994, Карл Поппер, англійський філософ і соціолог, автор теорії відкритого суспільства.
19093 листопада 2005, Енне Бурда, засновник і глава німецького видавничого концерну Burda.
191527 січня 2015, Чарльз Хард Таунс, американський фізик, лауреат Нобелівської премії (1964, разом з Прохоровим і Басовим).
19221 листопада 2008, Жак Пікар, швейцарський природознавець, дослідник морських глибин (один з трьох людей, хто побував на дні Маріанської впадини); син Огюста Пікара.
192317 вересня 1987, Володимир Павлович Басов, російський актор (Я крокую по Москві, Щит і меч, Біг, Дні Турбіних), режисер.
19255 квітня 2011, Барух Блумберг, американський біохімік; відкрив антитіла гепатиту, лауреат Нобелівської премії.
192919 травня 1994, Жаклін (Був’є) Кеннеді-Онасіс, дружина президента США Джона Кенеді, дружина грецького магната Арістотеля Онасіса.
1937 — Віктор Іванович Мережко, російський кіносценарист (Польоти уві сні і на яву, На вас чекає громадянка Никанорова, Одинока жінка бажає познайомитись).
1938 — Альберто Фухіморі, колишній президент Перу (1990-2001 рр.).
1938 — Хуань Лікпай, прем’єр-міністр Таїланду (1997-2001 рр.).
194515 вересня 2008, Річард Райт, англійський рок-музикант, клавішник (Pink Floyd: Another Brick on the Wall).
194927 жовтня 1980, Стів Пірегрін Тук, англійський рок-музикант, мультиінструменталіст (Tyrannosaurus Rex, T. Rex).
1951 — Наталія Миколаївна Бєлохвостикова, російська кіноактриса (Легенда про Тіля, Тегеран-43).
19545 березня 2013, Уго Чавес, венесуельський політик, військовий, президент Венесуели (з 1999 р.).
1964 — Лорі Лафлін, актриса (Ніч напередодні, Таємний радник, На межі ночі і дня).
1969 — Юлія Володимирівна Меньшова, російська актриса; дочка кінорежисера Володимира Меньшова і актриси Валентини Алентової.
comments powered by HyperComments

Опубліковано в Культура,Світ,Суспільство - Июль 28, 2016 в 10:52 - - Переглядів: 643

Теги: ,