Новини Умані та Черкащини…

Цей день в історії: 1 серпня

1 серпня 1291 року на галявині Рютлі поблизу озера Люцерн кантони Швіц, Урі і Унтервальден уклали «вічний союз» для боротьби проти Габсбургів. Їх об’єднання заклало основи майбутньої Швейцарської конфедерації, яка одержала міжнародне визнання за Вестфальським мирним договором 1648 року.
У Х столітті на гірські області Швіц та Урі поширилась владароду Габсбургів, родові володіння яких знаходились північніше, в долині ріки ріки Аре. Завдяки тому, що через їх територію проходив шлях до альпійського перевалу Готтард, що сполучав Німеччину та Італію, у 1230 році імператор Священної Римської імперії Генріх VII Гогенштауфен, а в 1240-у — Фрідріх II Штауфен надали Урі та Швіцу, відповідно, статус імперських володінь, вивівши їх з-під впливу Габсбургів. Дещо пізніше під пряме управління імператора перейшла і область Унтервальден, більшість земель якої належали монастирям, що мали імперські привілеї.
У 1273 році королем Німеччини був обраний Рудольф Габсбург, який відмовився від претензій на владу в Італії і престол Сицилії, так і не коронувашись як імператор Священної Римської імперії, натомість зосередившись на зміцненні влади в країні і обмеженні прав удільних князівств та самоврядних територій. Ставши сеньйором Швіца, Урі і Унтервальдена, він підняв податки для фінансування воєн і своїх подальших територіальних придбань.
По смерті Рудольфа у 1291 році його син Альбрехт, основні володіння якого знаходились в Австрії і Штирії, вступив у боротьбу за німецький престол з Адольфом Нассау, що ослабило вплив Габсбургів на альпійські їх володіння. Прагнучи повністю вийти з-під їх впливу, 1 серпня 1291 року на галявині Рютлі поблизу озера Люцерн кантони Швіц, Урі і Унтервальден уклали угоду про надання взаємодопомоги проти спільних ворогів, залишаючись при цьому політично незалежними зі спеціальною радою для вирішення спірних питань.
Ні Альбрехт І, ні його наступник Рудольф III не визнали автономію конфедерації трьох кантоів, і 15 листопада 1315 рокуміж їх ополченням і армією Леопольда Габсбурга, який прагнули взяти під контроль дорогу через перевал Готтард, відбулась битва поблизу селища Моргартене (нині кантон Цуг), в якій лицарі, маючи п’ятиразову перевагу у кількості, зазнали поразку від селян-піхотинців.

Попри те, що Унтервальден не брав участі в битві, 9 грудня 1315 року у селищі Бруннен він разом з Швіцем і Урі підписав нову угоду, яка підтверджувала всі положення договору 1291 року і зобов’язувала кантони виробляти єдину зовнішню політику. Після підписання у 1318 році перемир’я із Леопольдом Габсбургом, до трьох кантонів приєднались області Люцерн (1332), Цюріх (1351), Цуг і Гларус (1352) та Берн (1353). Завдяки лідируючій ролі кантона Швіц його назва поширилась на все об’єднання, а його прапор став прапором т. зв. Старої Швейцарської конфедерації.

Маючи автономний статус в межах Священної Римської імперії, міста Швейцарської конфедерації стали бурхливо розвиватись, кантони — розширювати свої володіння і до 1513 року в союз входило вже 16 областей. У XVI столітті у Німеччині поширився рух за реформування католицького християнства, що у 1618 році привів до загальноєвропейського конфліктту, відомого як Тридцятирічна війна. Протистояння гегемонії католицької династії Габсбургів закінчилось підписанням Вестфальського мирного договору, за яким Швейцарія отримала незалежність від Священної Римської імперії.
На сьогодні не збереглось жодного письмовогого доказу укладання т. зв. клятви Рютлі. Її достовірність базується на документі, датованому 8 листопада 1307 року, в якому є посилання на деяку угоду між Швіцем, Урі і Унтервальденом, укладену в серпні 1291 року. І хоча історично вона мала локальне значення, після здобуття Швейцарією в XIX столітті незалежності від Франції і наступних державних перетворень, їй було надане фундаментальне значення як події, що заклала основу Швейцарського союзу. У 1891 році, на передодні її 600-річчя, імовірна дата — 1 серпня — була оголошена державним святом і до сьогодні залишається єдиним, котре святкується на федеральному рівні по всій країні.
1 серпня 1498 року під час свої четвертої експедиції Христофор Колумб вперше ступив на землю континентальної Америки в районі півострова Парія (сучасна Венесуела). Вважаючи, що це острів, Колумб назвав його Isla Santa (Святий Острів) і проголосив власністю Іспанії.
Колумб народився в Генуї в 1451 році і в молоді роки працював моряком на багатьох суднах. З часом у нього з’явилась нав’язлива ідея про існування західного шляху до Індії та Китаю. В той час традиційний для європейців маршрут до Південно-Східної Азії, що пролягав через Близький Схід, контролювався Оттоманською імперією і був фактично закритим із-за небезпечності подорожі. Будучи людиною освіченою, Колумб вірив у те, що Земля кругла, але як і більшість його сучасників, погано уявляв її реальні геометричні розміри — за розрахунками Колумба, Східна Азія мала б знаходитись там, де сучасна Америка (в той час ніхто про існування Тихого океану не знав).
Вважаючи, що лише Атлантичний океан розділяє Європу від багатої Індії і цей шлях цілком реально здолати, Колумб звернувся зі своїм планом відкриття західного шляху в Азію до короля Португалії Жуана II, але не знайшов підтримки. Король Іспанії Фердинанд і королева Ізабела також двічі відхиляли ідею Колумба, але в січні 1492 року, після завоювання столиці маврів Гранади, окрилені перемогою, іспанські монархи погодились фінансувати експедицію Колумба.
3 серпня 1492 року Колумб і 90 чоловік команди відпливли з міста Палос на трьох невеликих кораблях «Санта Марія», «Пінта» і «Ніка». 12 жовтня експедиція побачила землю, очевидно, сучасний острів Уолтінг Багамського архіпелагу, висадилась на ньому і оголосила іспанською територією. Через місяць Колумб добрався до сучасної Куби, котру він спочатку прийняв за материковий Китай, а пізніше вважав Японією. Колумб назвав острів Іспанйола і заснував на ньому невелику колонію з 39 чоловік. Через три місяці він повернувся до Іспанії зі зразками золотих прикрас, що носили «індійці», як доказ величезних багатсв, до яких він ніби-то отримав доступ. Це справило належне враження і березні 1493 року Колумб був прийнятий іспанськими монархами з великими почестями, отримав титул «адмірала морів і океанів» і підтримку в організації другої експедиції.
У вересні 1493 року Колумб відплив з Кадіса на чолі великого флоту з 17 кораблів і 1500 майбутніх колоністів. У листопаді експедиція досягнула Антільських островів, потім Іспанйоли, де було виявлено, що попередні колоністи убиті місцевими жителями. Колумб заснував нову колонію і продовжуючи подорож, відкрив Пуерто-Ріко, Ямайку і численні невеликі Карібські острови. Повернувшись в червні 1496 року до Іспанії, Колумб був зустрітий досить прохолодно, оскільки затрати на експедицію не окупились.
Однак, Ізабелла і Фердинанд погодились спорядити третю експедицію і зобов’язали Колумба знайти шлях саме до Індії. В травні 1498 року Колумб відплив на шістьох суднах, три з яких везли колоністів, а три — провіант до Іспанйоли. На цей раз було відкрито Трінідад і узбережжя сучасної Південної Америки. 1 серпня 1493 року експедиція висадилась на узбережжі Венесуели, де було встановлено іспанський прапор. Пливучи далі, Колумб проминув устя ріки Оріноко і згодом збагнув, що відкрив новий континент. Будучи людиною глибоко релігійною, Колумб зробив висновок, що Венесуела — це зовнішня частина садів Едема.
Добравшись до Іспанйоли, Колумб виявив, що в колонії панує анархія і головними інтриганами були його брати Дієго і Бартоломео — колоністи розділились на ворогуючі табори, котрі, в свою чергу, протистояли місцевим індіанцям із племені таїно. Клумб почав наводити порядок, але вніс ще більший розлад, і в 1500 році Ізабела та Фердинанд направили до Іспанйоли свого представника Франциско де Бобаділью, котрий арештував Колумба з братами і відправив їх до Іспанії в кандалах.
Після повернення Колумб був звільнений з-під варти і через два роки отримав монаршу згоду на четверту експедицію, метою котрої були пошуки земного раю, шляху до Індії і покладів золота, про котрі всі ці роки розповідав Колумб. В травні 1502 року він відплив з Кадіса у свою четверту і останню подорож до Нового Світу. Колумб проплив вздовж східного узбережжя Центральної Америки, сподіваючись знайти шлях на Захід. Так і не досягнувши успіху, під час повернення до Іспанйоли штормом кораблі експедиції були прибиті до Ямайки, де Колумб з екіпажем попав у полон. Двом іншим капітанам вдалось втекти на каное і лише через рік Колумба було звільнено.
Він повернувя до Іспанії в листопаді 1504 року. Королева Ізабелла померла через три тижні, король Фердинанд категорично відмовив Колумбу в аудієнції і він більше не зміг організувати нової експедиції. Не дивлячись на те, що Колумб мав пристойний прибуток від золотих скарбів, що привозились з Іспанйоли, помер він 20 травня 1506 року у бідності і без визнаня, навіть не усвідомлюючи значення своїх відкрить для людства.

Всі події:

23 — Римський полководець Юлій Цезар Друз, син імператора Тиберія, отруєний дружиною Лівіллою.
527 — У Константинополі імператор Східної римської імперії Юстиніан I, котрий правив разом зі своїм дядьком Юстином I, по його смерті став одноосібним правителем. Його жінка, колишня актриса і куртизанка Феодора, стала імператрицею. Головною задачею Юстиніана було відновлення єдності Римської імперії, західна частина якої була під владою варварів-германців. У 534 році армії Юстиніана відвоювали у вандалів Карфаген, Корсіку і Сардинію, у вестготів Південну Іспанію, в остготів Італію та Сицілію. На сході Юстиніан вів успішні війни з Сасанидським Іраном, на півночі — зі слов’янами.
910 — Мусульманські війська Тунісу повністю захопили Сицилію, що належала Візантійській імперії.
1291 — Три кантони Швіц, Урі і Унтервальден підписали в Рютлі союзний «договір на вічні часи» разом боротися із ворогами — нове державне об’єднання стало праобразом Швейцарської конфедерації. З 1891 року, з нагоди 600-річчя союзу, цей день відзначається в Швейцарії як свято.
1498 — Під час свої четвертої експедиції іспанський мореплавець Христофор Колумб вперше ступив на землю континентальної Америки в районі півострова Парія (сучасна Венесуела). Вважаючи, що це острів, Колумб назвав його Isla Santa (Святий Острів) і проголосив власністю Іспанії.
1521 — Кримськотатарські війська Мехмеда Герая і їх союзники казанці та литовці взяли в облогу Москву. В результаті переговорів московський князь Василій III визнав себе данником Кримського ханства.
1578 — Почалась одна з найбільших арктичних експедицій – англійський мореплаваць Мартін Фробішер на 15 кораблях відправився на вивчення арктичної Канади.
1589 — Король Франції Генріх III, що правив країною в розгар Гугенотських війн і спочатку підтримував Католицьку лігу Генріха Гіза, а потім — лідера гугенотів Генріха Наваррського, був смертельно поранений монахом Жаком Клеманом. Наступного дня бездітний Генріх III назвав своїм спадкоємцем на французькому престолі короля Наварри.
1798 — В Абукірській затоці біля Александрії французький флот зазнав поразки від англійців, що змусило армію Наполеона залишити Єгипет.
1808 — Наполеонівський генерал Йоахім Мюрат проголошений неаполітанським королем під іменем Йохім-Наполеон.
1894 — З нападу японців на китайський військово-морський корабель почалась Перша Японсько-цінська війна за вплив за Корейським півостровом. Поразка маньчжурської династією Цін у квітні наступного року сприяла ліквідації китайської політичної гегемонії у Східній Азії та розвалу династичної системи правління у Китаї.
1900 — Група молодих футболістів-аматорів міста Менхенгладбах заснувала футбольний клуб «Боруссія».
1914 — Через чотири дні після оголошення Австро-Угорщиною війни Сербії, Німеччина і Росія оголосили війни одна одній, у Франції проведено загальну мобілізацію, а перші німецькі загони увійшли в Люксембург, щоб почати наступ Францію. Протягом наступних трьох днів Росія, Франція, Бельгія і Велика Британія утворили коаліцію у війні проти Австро-Угорщини та Німеччини. Почались активні військові дії Першої Світової війни, котра забрала життя 22 мільйонів людей.
1919 — Увійшовши в Угорщину, румунські війська розгромили проголошену в березні Угорську Радянську Республіку; її лідер комуніст Бела Кун був змушений рятуватись втечею до Італії.
1927 — В китайському місті Наньчані відбулось повстання частин національної армії — близько 20 тисяч солдатів і офіцерів під керівництвом комуністів виступили проти керівництва Гоміньдану. Пізніше частина повсталих під командуванням Чжу Де і Лінь Бяо з’єдналась з 1-ю дивізією Мао Дзедуна і було утворено 4-й корпус китайської Червоної армії.
1928 — Хорватський парламент, що засідав у Загребі, прийняв рішення про вихід зі складу Югославії.
1937 — Поблизу Веймара почав працювати концентраційний табір Еттерсберг, названий так по назві пагорба на котрому він розміщався. Свого часу в цьому місті часто працював Гете, і після протестів жителів Веймара назву концтабору було змінено на Бухенвальд.
1940 — А
1941 — На окупованій німцями території створено дистрикт «Галичина» з центром у Львові.
1944 — Після входження Радянської армії на окраїни Варшави, у місті почалось антинімецьке повстання, котре очолив генерал Тадеуш Бор-Коморовський, командир Армії Крайової, підпільного військового формування чисельністю близько 40 тисяч солдат. Крім мети звільнити Варшаву від нацистів, Армія Крайова, пов’язана із польським урядом у еміграції в Лондоні і була антикомуністичною по суті, ставила задачу взяти під контроль місто до приходу більшовиків. Із-за поганої організації, переважаючих сил супротивника і відмови радянського командування підтримати повстанців, через 63 дні Варшавське повстаня зазнало поразки — загинуло близько 200 тисяч мирних жителів міста, 30 тисяч солдатів Армії Крайової, а її рештки, включаючи Бор-Коморовського, 2 жовтня капітулювали.
1957 — США і Канада створили єдине Північно-Американське командування ВПС — North American Air Defense Command (NORAD).
1960 — Проголошено незалежність Дагомеї (нині — Бенін).
1961 — Футболісти донецького «Шахтаря» виграли 1/32 фінала Кубка СРСР у хмельницького «Динамо» з рахунком 2-0, почавши рекордну для радянських клубів безпрограшну кубкову серію, що тривала три роки.
1971 — За ініціативою Джорджа Харрісона в Нью-Йорку в Медісон-Сквер Гарден проведено благодійницький концерт на підтримку голодуючих в Бангладеш. Виступали Боб Ділан, Рінго Старр, Ерік Клептон, Рав Шанкар, Леон Рассел, Біллі Престон, що дало змогу зібрати 11 мільйонів доларів.
1973 — На екрани США вийшов фільм Джорджа Лукаса «Американські граффіті» за участю Річарда Дрейфуса і маловідомого на той час актора Гаррісона Форда. В 1995 році Бібліотека Конгресу США визнала фільм«культурно, історично і естетично видатним» та внесла його до Національного реєстру фільмів.
1975 — У Гельсинкі главами 35 держав підписано «Заключний акт Наради з питань безпеки та співробітництва в Європі», який закріпив політичні і територіальні підсумки Другої світової війни, виклав принципи взаємовідносин між державами-учасниками, в тому числі принципу непорушності кордонів, територіальна цілісність держав та невтручання у внутрішні справи іноземних держав.
1976 — Тринідад і Тобаго проголосили незалежність.
1981 — В США дебютував новий телекал — о 12-00 за місцевим часом почав роботу музично-розважальнийкабельний канал MTV. Через шість років він почав свою роботу і в Європі. В Україні MTV («MTV Україна») розпочав свою роботу 25 серпня 2007 року.
1996 — Американці Кріс Магуайр і Ніл Армстронг завершили найтриваліше в історії плавання на каное — від Канади до Бразилії вони пропливли 20 966,5 кілометрів.
1996 — На Олімпійських іграх в Атланті Майкл Джонсон на три десятих секунди покращив власний світовий рекорд — він пробіг 200 метрів за 19,32 секунди.
1999 — В столиці Малайзії Куала-Лумпурі відкрилася найвища на той час споруда світу — дві 88-поверхові башти-близнюки торгово-ділового центру «Петронас Тауер» заввишки 452 метри кожна. Загальна площа комплексу — близько мільйона квадратних метрів. Одну з башт займає штаб-квартира нафтової компанії Petronas, іншу — офіси ії партнерів та інших транснаціональних корпорацій.
2008 — Почався збройний конфлікт між Грузією з одного боку та Росією і сепаратистськими угрупуваннями Південної Осетії та Абхазії з іншого. Російсько-грузинська війна тривали до 12 серпня. Фактичні втрати Грузії склали кілька сільських районів, які за часів СРСР входили в склад автономій, але контролювалися до війни грузинським урядом.
2012 — На Олімпійських іграх в Лондоні українська четвірка парна здобула золоту медаль в академічному веслуванні. Ця медаль стала 30-ю золотою і 100-ю медаллю загалом для України на літніх Олімпійських іграх.

Народились:

10 до н.е.13 жовтня 54, Клавдій (Тиберій Клавдій Цезар Август Германік), 4-й римський імператор, завойовник Північної Африки і Британії; племінник Тиберія; зійшов на престол після смерті Калігули.
12628 березня 193, Публій Гельвій Пертінакс, 18-й римський імператор (193 р.); перший імператор із вільновідпущенників.1890 років з дня народження.
152030 квітня 1572, Сигізмунд II (Сигізмунд Август Ягеллон), польський король (з 1548 р.) і Великий князь Литовський, Великий князь Руський; останній з династії Ягеллонів, один з ініціаторів польсько-литовської унії.
174418 грудня 1829, Жан Батист П’єр Антуан Ламарк, французький натураліст, основоположник зоопсихології, автор терміну «біологія».
181928 вересня 1891, Герман Мелвілл, американський письменник (Мобі Дік, Повісті на веранді, Ому).
19361 червня 2008, Ів Сен-Лоран (Анрі Матьє), французьккий кутюрьє. 80 років з дня народження.
19429 серпня 1995, Джеррі Гарсіа, американський рок-музикант (Grateful Dead: Dark Star, Truckin’, Alabama Getaway).
1942 — Джанкарло Джаніні, італійський актор («Життя прекрасне», «Діді Марлен»). Сьогодні 74-а річниця.
1946 — Реймонд Баррелл, англійський бас-гітарист (King Crimson, Bad Company). Сьогодні 70-а річниця.
1948Івар Едмунд Калниньш, латиський актор («Театр», «Зимова вишня», «Маленькі трагедії»). Сьогодні 68-а річниця.
19514 грудня 1976, Томмі Болін, американський гітарист (Deep Purple: «Come Taste The Band», «Come Taste The Band»).65 років з дня народження.
1952 — Петро Миколайович Симоненко, перший секретар Комуністичної партії України, депутат Верховної ради. Сьогодні 64-а річниця.
1959 — Джо Елліот, вокаліст американської групи Def Leppard (Photograph, Rock of Ages, Foolin’). Сьогодні 57-а річниця.
1962 — Валері Капріскі, французька актриса (На останньому подиху, Рік медуз). Сьогодні 54-а річниця.
1963 — Деміан Башир, мексиканський актор («Краще життя», «Міст», «Мачете убиває», «Дурман»). Сьогодні 53-а річниця.
1965Сем(юел) Мендес, англійський кінорежисер, лауреат «Оскар» («Краса по-американськи», 2000). Сьогодні 51-а річниця.
1984Бастіан Швайнштайгер, німецький футболіст («Баварія»), п’ятиразовий чемпіон Німеччини. Сьогодні 32-а річниця.
comments powered by HyperComments

Опубліковано в Культура,Світ - Август 1, 2016 в 04:46 - - Переглядів: 629

Теги: ,,