Уманчанина АТО-вця забрала не ворожа куля, а пневмонія

Опубліковано: 20.05.2016

Щодня бійці АТО ризикують своїм життям заради спокою співвітчизників. Кожен з них усвідомлює, що через бойові дії може не повернутися додому. Проте одного з учасників АТО смерть зустріла зовсім не на полі бою. Життя Віктора Меринкова увірвала пневмонія.

Пневмонія – хвороба, яку можна вилікувати, якщо вчасно дізнатися про неї і вжити необхідних заходів. Проте з Віктором цього не сталося через ряд причин.
По-перше, Віктор нікому про свою хворобу не говорив. Тому смерть бійця шокувала його друзів із батальйону.

«Він був безвідмовним, але дуже мовчазним. Про те, що Віктор хворіє, не знав ніхто. Він прослужив більше року під Володарськом  у 311-ому інженерно-технічному батальйоні. Ніхто б не міг подумати, що життя такої людини забере пневмонія», – ділиться спогадами голова батальйону, Сергій Геністрах.

По-друге, найбільшого удару здоров’ю Віктора Меринкова завдала невчасна госпіталізація. Загострення хвороби почалося ще під час служби. Замість того, щоб встановити діагноз та призначити лікування, чоловіка переводили з однієї лікарні в іншу. Смерть забрала життя Віктора, коли його доправили до чергової лікарні, на цей раз до Дніпропетровської 16-тої лікарні.

Очільник волонтерського штабу «До перемоги» Ольга Ситник згадує: «Віктора перевезли вертольотом із Запоріжжя до Дніпропетровського військового госпіталю. Не провівши жодного огляду, чоловіка направили до 16 лікарні. Голого, замотаного в простиню, ніяких документів, виписок, епікрізів при ньому не було, лише на клаптику паперу написано «Віктор Меринков».

Лікарі намагалися врятувати його життя, підключили до штучного апарату дихання. Але було запізно. Ранком, 14 травня Віктор Меринков помер. Поховали чоловіка на Уманщині, у рідному селі Бабанка 17 травня, якраз у день його народження.

Смерть забрала чоловіка та батька трьох дітей, які нині виховуватимуться лише матір’ю. Не зважаючи на жахливу втрату, Алла (дружина Віктора Меринкова) розуміє, що піклування про дітей тепер лише на її плечах: «Нам важко змиритися з цією втратою, але я розумію, що руки опускати не можна, адже на ноги потрібно поставити наших дітей».

На підтримку сім’ї був створений банківський рахунок, тому кожен бажаючий може долучитися та допомогти родині, що втратила батька.
Номер картки Укрситбанку: 2625 900 781 8001, Меринкова Алла Віталіївна.

No Comments

    Leave a Reply

    Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.