2 липня (19 червня) 1918 (вівторок) — П.Скоропадський затвердив закон про громадянство Української Держави. Її громадянам заборонялося одночасно бути підданими іншої держави. На батьківщині вони отримували усю повноту політичних прав, в т.ч. активне та пасивне право участі у виборах до різних публічно-правових установ. Натомість на них покладався обов’язок всіма силами дбати про добробут України. Російські піддані, які на цей час перебували в Україні, визнавалися її громадянами. Особи, народжені в Україні, незалежно від їхнього місцеперебування мали право на українське громадянство в разі подання відповідної заяви протягом року після досягнення повноліття. Право на українське громадянство надавалося також особам, народженим громадянами Української Держави у шлюбі чужоземки з українським громадянином, усиновленим іноземцям до 17 років, шляхом натуралізації в разі перебування на території України протягом 3 років і спроможністю прогодувати себе і родину. Право на українське громадянство касувалося в разі прийняття тією чи іншою особою громадянства або підданства іншої держави. Закон про громадянство, ухвалений 2-4 березня 1918 р. Українською Центральною Радою, касувався. До “Закону про громадянство” додавалося “заприсяжне обіцяння”.
2 липня (19 червня) 1918 (вівторок) — Київ. Павло Скоропадський затвердив постанову Ради міністрів про асигнування коштів на організацію влітку 1918 року у Києві, Одесі й Катеринославі курсів для вчителів єврейських шкіл та трьохмісячних курсів для вчителів польських шкіл у Києві, Житомирі та Вінниці.
2 липня 1941 (середа) — У Бродах Львівської області районний провід ОУН (б) видав наказ № 1, в якому повідомлялося, що “владу в краї перебрала Організація Українських Націоналістів під проводом Степана Бандери”. Наголошувалося, що всі громадяни міста і району мають дотримуватися порядку й повернутися на свої попередні місця праці.
2липня — Міжнародний день спортивного журналіста.
2 липня — День працівника державної податкової служби.
No Comments