Цей день в історії: 7 липня

Незвичайні події бачили в день 7 – го липня.  Сьогодні в народі відзначають свято Івана Купала.

У 1659 — козацькі загони на чолі з Іваном Виговським розбили московське військо під Конотопом

Битва між військами гетьмана Івана Виговського та Кримського ханату з одного боку і московським військом з іншого біля міста Конотопа сучасної Сумської області. Один із ключових епізодів російсько-української війни 1658–1659 років.

Московські воєводи сприяли загостренню громадянської війни в Україні. Така поведінка московського війська схиляла на бік Виговського все більше цивільного населення, козаків. Тим часом велика Московська армія на чолі з Олексієм Трубецьким почала вторгнення в Україну на допомогу Ромодановському навесні 1659 року. До московського війська приєдналися деякі козаки — вороги Виговського в громадянській війні — на чолі з новопризначеним московитами «гетьманом» Безпалим. За деякий час загін Ніжинського полковника Гуляницького напав на обоз армії Трубецького та, відступаючи, зненацька захопив м. Конотоп. Велика московська армія вирішила захопити Конотоп перед тим, як просуватися далі вглиб України. Облога Конотопа почалася 21 квітня 1659 року.

Перший штурм був невдалий. Укріплення Конотопа не були досить міцними, та й узагалі за військово-інженерними мірками того часу місто не було фортецею; єдині укріплення — земляний вал та палісад з ровом. Втім в багатьох місцях містечко оточували болота, тож природній ландшафт дещо сприяв обороні. О п’ятій годині ранку 21 квітня, після молебню, князь Трубецькой почав приступ; місто обстріляли з гармат, почався бій. Деяким московським загонам вдалося вдертися в фортецю, але козаки Г. Гуляницького мужньо боронилися та вибили загарбників з міста з великими втратами.

Після такого фіаско Трубецькой вже не наважувався йти на прямий приступ, а натомість продовжував обстріл міста з гармат та почав засипати землею рів. Проте вночі козаки використовували той ґрунт для укріплення валів фортеці і робили вилазки та зненацька нападали на московські загони навколо міста. Постійні напади козаків змусили Трубецького перенести табір війська на 10 км від міста в урочище Таборище на південній околиці села Підлипного і таким чином розділити армію між табором і військами навколо Конотопу. За деякими оцінками тільки на облозі Конотопу московські війська втратили близько 10000 чоловік.

Аж до 29 червня, цілих 70 днів, чотирьохтисячний загін Гуляницького утримував фортецю проти багатотисячного війська Трубецького, що надало Виговському змогу організувати свою власну армію, отримати допомогу від Речі Посполитої і Криму і навіть залучити найманців.

Армія Виговського з татарами тим часом продовжувала просуватися в напрямку Конотопа. 24 червня під селом Шаповалівкою був розбитий невеликий передовий загін московитів, і від полонених дізналися, щоТрубецькой знаходиться вже не біля Конотопа, і що він не очікував підходу союзників так скоро. На основі цих відомостей було вироблено план дій, за яким татари сховалися в засідці в урочищі Торговиця на схід від села Соснівки — табору Виговського. Сам Виговський, залишивши командування братові Григорія Гуляницького Степанові Гуляницькому, вирушив на чолі маленького загону під Конотоп. Рано вранці 27 червня козаки напали на військо Трубецького і, скориставшись несподіванкою, захопили велику кількість московських коней та вигнали їх у степ. Але, оговтавшись, кіннота Трубецького контратакувала козацький загін і Виговський відступив за річку Соснівку (інша назва — Кукілка) в напрямку свого табору.

Наступного дня, у суботу 28 червня Трубецькой відіслав 30 000 відбірної московської кінноти на чолі з боярином Семеном Пожарським наздогнати Виговського. Пожарський переправився через річку Соснівку і розбив табір на іншому її боці. Решта 30 000 війська на чолі з Трубецьким залишилися в таборі. Тим часом п’ятитисячний загін Степана Гуляницького зайшов у тил Пожарському, будучи непоміченим захопив міст через Соснівку, зруйнував його і, загативши вночі річку, затопив низину навколо неї.

Рано вранці 29 червня 1659 року невеликий загін Виговського атакував табір Пожарського і після короткої сутички почав відступати, вдаючи втечу. Війська Пожарського, відчуваючи легку здобич, залишили табір і почали його переслідувати. Коли московські війська вступили в село Соснівку, козаки трьома пострілами з гармати та трьома вогневими стрілами дали знак рушати орді та полякам, а самі всією армією розпочаликонтрнаступ на Пожарського. Побачивши пастку, Пожарський спробував відступити, але тяжка московська кіннота та артилерія загрузли у вогкому ґрунті біля річки. В цей час з флангу вдарили татари — московська армія опинилася в оточенні: почалася різанина.

Конотопська битва залишалася довгий час ледве не забороненою темою в російській та особливо радянській історіографії. Протягом століть інформація про неї замовчувалася, бо правда про події під Конотопом розвінчувала багато великодержавних міфів, особливо про «споконвічне прагнення українців до союзу з Росією».

13a5356-konotop-bat (1)

Також в цей день:

У 1881році вперше надрукована казка Карло Коллоді “Піноккіо” (Рим, “Журнал для дітей”).

1891 року  компанія “Амерікен експрес” запатентувала дорожні чеки, які були прообразом сучасних кредитних карток.

1938 рік— у Ленінграді дослідний телецентр показав в ефірі двогодинний концерт. Це була перша в СРСР телепередача.

1981 року відбувся  перший переліт через Ла-Манш літака на сонячній батареї. Сконструйований американцем Полом Маккреді літальний апарат піднявся в повітря з аеродрому біля Парижа, відтак пілот Стівен Птачек подолав відстань 258 км із середньою швидкістю 48 км/год і приземлився на англійській військово-повітряній базі в Кенті.

1982-й — у Великій Британії зломщик Майкл Фейган пробрався в Лондоні у Букінгемський палац, вкрав пляшку вина з винного льоху і пройшов до спальні королеви. Єлизавета ІІ прокинулася й побачила Фейгана, який прикладався до пляшки. Монархиня почала гукати про допомогу тільки тоді, коли злодій попросив у неї закурити.

1983-го  11-річна американська школярка Саманта Сміт вирушила до СРСР, прийнявши запрошення генерального секретаря ЦК КПРС Юрія Андропова (перед тим дівчинка написала йому листа із запитанням, чи хочуть в СРСР війни).

У 1988 році  у Львові створена Українська Гельсінська спілка. Ця громадсько-політична і правозахистна організація була ініційована членами Української Гельсінської Групи, головою УГС обрано Левка Лук’яненка.  Згодом на базі УГС утворилася Українська республіканська партія.

7 липня народилися:

У 1910 році —Луїш дос Сантос Барбоса, бразильський музикант, один із найвідоміших музикантів і співаків у стилі самба. Відомий також використанням солом’яного капелюха як ударного інструмента, застосуванням жартів та частих розмовних частин у співі (“самба-ді-бреке”).

1922 року народився  П’єр Карден, французький модельєр. Працював у Крістіана Діора, а згодом  заснував власний будинок моди. Один із першопрохідців стилю унісекс, авангардист від моди.

У 1960 році саме Карден порушив традиційний підхід до моди як мистецтва для жінок, створивши першу колекцію чоловічого одягу. Він запатентував понад 500 винаходів, наприклад, кольорові панчохи і високі чоботи, міні-сарафани, фривольні краватки “в квітку”, довгі піджаки без коміра і вузькі штани на ґудзиках.

1948 рік — Володимир Аленіков, російський радянський кінорежисер, автор журналу “Єралаш” і фільму “Пригоди Петрова і Васєчкіна”.

У 1967-му народилася   Жанна Агузарова, радянська й російська співачка, колишня вокалістка групи “Браво”.

No Comments

    Leave a Reply

    Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.