У Тальному, що на Черкащині, термінового ремонту потребує пам’ятка архітектури – мисливський палац графа Шувалова. Його історія бере початок з ХІХ століття і сягає нашого сьогодення. Ця унікальна споруда – маленький світ, що потопає у величі та могутності правічних дерев Англійського парку.
В 2006 році у приміщенні палацу ще діяв музей історії хліборобства. Але саме в цей період його закрили, експонати вивезли, а замок передали на реконструкцію. Частину запланованих робіт виконали, але через недостатнє фінансування ремонт припинився, палац закинули,пізніше навіть його перестали охороняти. Значну частину вартісних речей було вкрадено і вивезено, а люди, що ведуть асоціальний спосіб життя, зробили з палацу притон.
Аби пам’ятка архітектури не була повністю зруйнована вандалами, Владислав Чабанюк, директор Державного історико-культурного заповідника «Трипільська культура», власним коштом найняв охоронців і до тепер утримує їх. Один із них, Костянтин Кутвіцький, захопився вивченням історії палацу і охоче ділиться нею з усіма гостями, що приїздять подивитися на дивовижну споруду. Його розповідь займає близько двох годин, а в своїй оповідці хлопець використовує аж 103 дати.
«Не дивлячись на теперішню ситуацію в країні, я сподіваюсь, що реставрувати замок, його підземні ходи та Англійський парк, в якому він знаходиться, обов’язково вдасться. З нього буде хороший дохід в бюджет міста, а це – додаткові кошти на розвиток дитячого та юнацького спорту, або ж можливість реставрувати й інші визначні місця нашого міста, наприклад, костьол Святої Анни, якому понад 300 років.» – зазначає Костянтин.
На даний момент палац графа Шувалова перебуває на балансі міської ради Тального, але місто не може власним коштом відновити споруду, тому активісти та небайдужі містяни шукають спонсорів, які б допомогли врятувати культурну спадщину.
Для довідки
Спершу маєтком володіла родина Потоцьких, далі він перейшов до Наришкіних, але згодом у нього з’явився новий власник – граф Петро Шувалов. Про багатство та пишність палацу можна судити по тому, що дійшло до нашого часу: великі зали, красиві сходи, ліпнина, своєрідна архітектура. До сьогодні збереглася унікальна система опалення, особлива своєю економністю. Коли до влади прийшли більшовики, власникам довелося покинути свій маєток і тікати. У стінах палацу було відкрито училище. В роки Великої Вітчизняної війни німецькі військові обладнали в приміщенні госпіталь Люфтваффе. У повоєнні роки був організований будинок для безпритульних, пізніше – музей історії хліба. Проте в наш час палац стоїть пусткою і чекає на своє відродження.
No Comments