Процес розпаювання села Ягубець Христинівського району Черкаської області у всіх на слуху вже майже рік. Величезними зусиллями пенсіонери, працівники соцсфери, колишні працівники господарства та інші люди, які мають законне право на земельну частку пай добиваються свого. За їх плечима численні перевірки, перекриття трас, виграні суди, зустрічі з губернатором, представниками геокадастру, прокуратури, іншими владними особами.
Процес розпаювання, що по суті мав би пройти швидко та непомітно для майбутніх пайовиків, постійно затягується бюрократією та структурами, незацікавленими в поверненні землі селянам.
Цікаво, що сілський голова Ягубця, Василь Синиця, якого вибрали, та якому довірили село люди, весь час займав досить дивну позицію. Спершу його почали зустрічати в компанії підозрілих осіб, які не мають відношення до села. Проводилися “екскурсії”, сільський голова, очевидно, хвалився своїми “володіннями” та землями.
Далі – гірше. Компанія відомих рейдерів взяла “в оборот” Василя Синицю, зробивши його своїм “агентом” в селі. “Троянський кінь” Василь почав підбурювати селян, робити все, щоб зупинити розпаювання. Невідомі його мотиви, але повагу селян він остаточно втратив. Останнью краплею терпіння селян став судовий позов від Синиці для скасування процесу приватизації. Василь Іванович, ніби то захищаючи інтереси Юрія Скрипача, (сумно-, чи навіть скандально відому особу у селі), з легкістю переступив через власну совість та гідність. 
В самому факті допомоги антисоціальній особі стати фермером, звісно, нічого страшного немає, але навіщо при цьому вони хочуть скасувати розпаювання? – Очевидно що земельні війни на Христинівщині тривають, а “маріонетки” Синиця та Скрипач мабуть, влаштували головних рейдерів своєю ціною.
Колективу майбутніх пайовиків, загартованому перевірками, судами, та акціями, такі “випади” звичайно не страшні, але виникає питання, чи гідний так званий голова села Василь Синиця залишатися на посаді, при цьому відкрито йдучи проти власних односельчан?
No Comments