5 березня в історії

1133 – народився Генріх II Плантагенет, король Англії в 1154-1189 рр., перший із династії Плантагенетів

1198 – на з’їзді німецьких лицарів в Акконі організація з догляду за хворими, утворена раніше під час ІІІ Хрестового походу, перетворена в духовно-лицарський Тевтонський орден.
Повна його назва – Орден лицарів німецького шпиталю св. Марії в Єрусалимі

1512 – народився Герард Меркатор (Кремер), визначний фламандський картограф і географ

1558 – медик Франсіско Фернандес був посланий королем Іспанії Філіпом II до Мексики для вивчення невідомих європейцям рослин і продуктів харчування.
Ця умовна дата вважається днем появи тютюну в Європі

1562 – унаслідок невдалих воєн із Руською державою припинив своє існування Лівонський орден. Утворено Курляндське герцогство

1616 – колегія кардиналів на чолі з Папою Павлом V, переглянувши список нових видань, визнала єретичним твір Миколая Коперника “Про обертання небесних сфер” і занесла його до списку заборонених

1711 – засновано Сенат – найвищий державний орган у Росії (існував до 1917 р.)

1792 – революційний уряд Франції закрив університет Сорбонна та всі богословські факультети в країні

1827 – народився Леонід Глібов, український поет, письменник, найвідоміший український байкар

Леонід Глібов

1836 – Семюель Кольт почав промислове виробництво револьвера 34-го калібру

1868 – в Англії запатентовано степлер

1871 – народилася Роза Люксембург (Розалія Люксенбург), одна із засновниць Компартії Німеччини

1877 – у Санкт-Петербурзі почався “Процес 50-ти” – суд над учасниками “Всеросійської соціально-революційної організації”

1901 – у “Церковних відомостях” оголошено про відлучення Льва Толстого від Російської православної церкви

1903 – народилася Наталя Забіла, українська радянська письменниця, поетеса, авторка товрів для дітей (“Ясоччина книжка”)

1904 – народився Олексій Косигін, радянський державний і партійний діяч.
Був главою уряду протягом 16 років – найдовше за всіх в історії царської, радянської та пострадянської Росії. В цілому був членом Ради народних комісарів і Ради міністрів СРСР майже 42 роки (з 2 січня 1939 р. по 23 жовтня 1980 р.) – як голова, перший заступник голови, заступник голови (чотири рази), як глава п’яти міністерств СРСР, голова Держплану СРСР тощо

Косигін – “найдовший” російський глава уряду

1918 – Центральна Рада повернулася з Житомира до Києва.
Того ж дня на засіданні Малої ради в Житомирі було ухвалено закони про адміністративний стан м. Києва (скасовувалося київське міське комісарство), про передачу міліції Києва в розпорядження Міністерства внутрішніх справ, закон про покарання всіх учасників війни і повстання проти Української держави (у разі доведення судом вини громадянина він втрачав громадянство України і висилався за її межі)

1918 – для з’ясування обставин бою з радянськими загонами під Крутами військовий міністр УНР Олександр Жуковський наказав створити спеціальну комісію у складі трьох осіб, у тому числі запросивши члена УЦР Олександра Шульгина

1919 – нота повноважного представника УНР Г.Сидоренка Паризькій мирній конференції з приводу рішення народних зборів Хуста від 21 січня 1919 р. про прилучення Карпатської України до Великої України (УНР). У ноті попереджалося, що спроби Польщі, Румунії та Чехословаччини претендувати на розділ цих земель зустрінуть опір українського народу

1919 – нота радянського уряду України (з Харкова) до уряду РСФРР із пропозицією відмовитись від усяких переговорів із Директорією УНР, яка стала на “відверто контрреволюційний шлях”

1920 – під натиском частин Червоної армії окрема піша бригада УНР у складі Могилівського полку, Галицького куреня, бригади отамана Шашкевича і представники цивільної влади УНР на чолі з І. Макухом залишили місто Могилів-Подільський

1921 – у Харкові V Всеукраїнський з’їзд рад затвердив договір між УСРР і РСФРР про військовий та господарський союз.
Також червоний форум прийняв постанови про утворення і діяльність комнезамів (комітетів незаможних селян), про закріплення землекористування, про відбудову сільського господарства, про амністію тощо

1922 – народився П’єр Паоло Пазоліні, італійський кінорежисер, поет і письменник.
Комуніст, виключений із партії за розбещення малолітніх, зрештою убитий

1924 – у США створено корпорацію IBM

1930 – у Сімферополі закрито караїмську кенасу

1932 – спецдовідка секретно-політичного відділу ОДПУ про облік куркульських селищ третьої категорії. Повідомлялося, що в УСРР створено 277 “куркульських виселок” 3-ї категорії, у яких розселено 4757 родин та понад 20 тис. осіб

1933 – доповідна записка начальника Дніпропетровського обласного відділу ДПУ Краукліса про голодування населення 336 сільрад 40 районів, про смертність від “тропічної малярії, яка набула характеру масової епідемії з великою кількістю смертності, внаслідок безмежного виснаження сільського населення від голоду”, від вживання сурогатів

1933 – “Велика депресія”: президент США Франклін Рузвельт оголосив “банківський вихідний”, що зачинив усі банки США та заморозив усі фінансові операції

1933 – у Німеччині нацисти виграли парламентські вибори з 44% голосів

1936 – народився Володимир Маслаченко, футболіст походженням із Дніпропетровщини, воротар московського “Спартака” і збірної СРСР, російський спортивний телекоментатор.
Сьогодні – 75 років від дня його народження

Маслаченко – вже як журналіст – із колегою-воротарем Львом Яшиним

1939 – Київському університету присвоєно ім’я Тараса Шевченка

1940 – політбюро ЦК ВКП (б) винесло рішення: засудити до розстрілу без розгляду справ польських офіцерів і інтелігентів, захоплених в полон Червоною армією у вересні та жовтні 1939 р.
Постанова стосувалася 14 700 полонених, а загалом, згідно з цим рішенням, було знищено від 22 до 40 тис. осіб серед яких і певний відсоток етнічних українців, чимало мешканців Галичини і Волині, що перебували в таборах Ковеля, Осташкова, Старобільська, Катині, Мідного, Харкова та ін.
Схвальні підписи під документом поставили Сталін,  Ворошилов, Молотов, Мікоян

1944 – війська 1-го Українського фронту взяли Збараж, Ланівці, Ізяслав, Ямпіль, Теофіполь та ін.

1946 – Уїнстон Черчілль у своїй промові у Фултоні вперше використав словосполучення “залізна завіса” (між західним світом та комуністичним табором у Європі – “від Штеттіна на Балтиці до Трієста на Адріатиці”)

1950 – бою з силами радянської держбезпеки в с. Білогорща біля Львова загинув Роман Шухевич (псевдо – Тарас Чупринка) – командир УПА, крайовий провідник ОУН (р), голова секретаріату УГВР.
Наступником Шухевича на посадах став Василь Кук

Реверс ювілейної монети 5 грн., випущеної Нацбанком України в 2008 р.

1953 – помер Йосип Сталін (Джугашвілі), радянський диктатор

1960 – фотограф Альберто Корда зробив найвідомішу фотографію латиноамериканського повстанця Ернесто Че Гевари й не отримав за неї ні цента гонорару

Фото, що стало невід’ємною частиною світової поп-культури

1961 – начальник УКДБ по Києву та Київській області М. Тихонов звернувся до першого секретаря Київського обкому КПУ П. Шелеста із пропозицією закрити Києво-Печерську лавру, аргументуючи свою позицію “скупченням на її території релігійних фанатиків”

1965 – із конвеєра Харківського трактороскладального заводу зійшов 100-тисячний трактор Т-16

1966 – померла поетеса Анна Ахматова (Горенко)

1970 – набув чинності “Договір про нерозповсюдження ядерної зброї”

1979 – американський космічний апарат “Вояджер-1” досягнув планети Юпітер.
У грудні 2010 р. цей зонд, що став найшвидшим об’єктом зі створених людиною, вже вийшов за межі Сонячної системи

Початково створений лише для досліджень Юпітера й Сатурна впродовж п’яти років,
“Вояджер” виявився значно більш “живучим” і працює досі – вже 34-й рік

1982 – “Венера-14”, радянський космічний апарат, прибув на планету Венера

1992 – Верховна Рада України прийняла закон “Про Представника Президента України” як найвищу посадову особу державної виконавчої влади – главу місцевої держадміністрації

1997 – представники КНДР і Південної Кореї вперше за чверть століття сіли за стіл переговорів

1998 – ухвалено закон “Про Раду нацiональної безпеки i оборони України”

2004 – екс-спікер Держдуми РФ Іван Рибкін знявся з балотування на виборах президента Росії.
Цьому передувала скандальна історія з “викраденням” Рибкіна – креатури олігарха Бориса Березовського – та виявленням його в Києві. Там він внаслідок отруєння нібито перебував чотири дні “без свідомості”, після чого Рибкіну з метою шантажу “продемонстрували відеозапис, на якому він здійснював “огидні дії” із “жахливими збоченцями”.
Були й інші версії цієї заплутаної історії, що полягали у використанні Рибкіна як жертви для створення на виборах негативного реноме для кандидата від влади