Цьогоріч уряд декламує реформування галузі охорони здоров’я, яка, за задумом, має бути “перезавантажена” до 2020 року. Один з ключових пунктів реформи – розпланування території областей на так звані госпітальні округи. За задумом, на основі цих одиниць в перспективі можна буде створити ефективну і сучасну медичну мережу. Незалежно від галузі реформування, зазвичай між бажаним (читай – теорією) та дійсним (практикою) в українських реаліях виростає прірва, інколи глибиною в роки.
Що таке госпітальні округи, і коли заплановане урядовцями перекочує із паперу на місцевий ґрунт, розбирався “ІнфоМІСТ”.
Що таке госпітальний округ?
Згідно з визначенням МОЗ, госпітальний округ — це функціональне об’єднання закладів охорони здоров’я, що забезпечує надання вторинної медичної допомоги населенню.
Вторинною є спеціалізована допомога, що подається при захворюванні, що потребує спеціальних методів діагностики та лікування в лікарняних (можливо, позалікарняних) умовах. Процедуру повинні здійснювати лікарі, які мають відповідну спеціалізацію і можуть забезпечити кваліфікованіше консультування, діагностику, профілактику і лікування, ніж, наприклад, сімейні лікарі.
Наприкінці минулого року вийшла постанова Кабміну про госпітальні округи, якою передбачено технічні критерії для визначення географічних меж госпітальних округів і порядок їхнього створення.
Згідно з документом, до складу кожного округу має входити не менше однієї лікарні інтенсивного лікування першого та/або другого рівня, а також лікарні реабілітаційного спрямування (хоспіси, спеціалізовані медичні центри), консультативно-діагностичні підрозділи лікарень, центри з медичних консультацій та діагностики (консультативно-діагностичні центри).
Госпітальний округ передбачає охоплення території з населенням мінімум 200 тис. осіб у разі наявності лікарні 2-го рівня або 120 тис. осіб у разі наявності лікарні тільки 1-го рівня та можливість доїзду до лікарні інтенсивного лікування з будь-якої точки округу за 60 хвилин.
Лікарня інтенсивного лікування першого рівня забезпечує надання населенню планової спеціалізованої консультативної та медичної допомоги. Можливий аналог – центральні районні лікарні. Лікарня другого рівня натомість забезпечує надання вторинної допомоги в умовах цілодобового стаціонару, денного стаціонару або амбулаторних умовах дорослим і дітям у гострому стані захворювання або з хронічними захворюваннями, що потребують інтенсивного лікування та догляду, з обов’язковою наявністю відділень екстреної медичної допомоги. Можливий аналог – Черкаська обласна лікарня.
За оптимістичними прогнозами МОЗ, робота над створенням госпітальних округів буде тривати протягом 2017 року. За цей час мають бути визначені межі округу, створена госпітальна рада та розроблено план розвитку округу на п’ять років.
Що з округами на Черкащині?
Заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк у своїх промовах акцентує: місцеві органи влади повинні самостійно визначити кількість госпітальних округів. Проте перший проект, поданий Черкаською ОДА із 7 округами, в МОЗ та Мінрегіонбуді “завернули”. Натомість запропонували розділити область на 3.
За словами голови обласної ради Олександра Вельбівця, довести недоцільність такого варіанту вдалося лише за допомогою аргументів щодо аварійності черкаського мосту через Дніпро.
– Чотири округи з’явилися тоді, коли згадали про міст в аварійному стані через Дніпро: мовляв, там має бути створений повноцінний другий рівень надання медичної допомоги, оскільки шлях до третинного рівня може бути відрізано у разі виникнення надзвичайної ситуації. Міст як аргумент сприйняли, – розповів Вельбівець журналістам.
25 січня зявилася інформація, що МОЗ віддало на погодження проект із поділом Черкаської області на 4 округи: Лівобережний (з центром в Золотоноші), Черкаський (відповідно центр у Черкасах), Центральний (Звенигородка) та Західний (Умань).
По суті цей проект став першим, який був винесений на загал, а від того і першим, що нарвався на критику. Предметом дискусії стало приєднання в проекті Сміли до Черкаського округу із загальним населенням більше півмільйона осіб.
Голова Черкаської ОДА Юрій Ткаченко переконаний, що оптимальним для області є варіант із п’ятьма округами. Відповідна пропозиція вже подана на центральний рівень. Мова про Черкаський, Лівобережний, Шевченківський, Центральний та Західний округи. Голова облдержадміністрації каже, що мав відповідну розмову в МОЗі і відзначає, що до відстоювання інтересів області в цьому питанні активно долучається нардеп Сергій Рудик.
– Стільки маємо і підрозділів нашого обласного Центру екстреної медичної допомоги. Коли формували його структуру – тоді якраз проаналізували все: починаючи від інфраструктури до забезпечення лікарень тощо. Нинішня реформа – це продовження децентралізації та передання повноважень громадам, поліпшення якості медичних послуг. Саме громади на місцях вирішуватимуть, як усе має функціонувати, як розподіляти ресурс, а не їм диктуватимуть це згори. Причому лікарні ніхто не закриватиме, їх хіба можуть перепрофілювати. Але знову ж таки це вирішуватиме місцева громада, – сказав він.
Ткаченко наголошує, що нині довкола створення госпітальних округів більше домислів, аніж фактів. Тому зараз дане завдання керівникам районів посилити інформування про цю реформу, щоб жителі мали більше достовірної інформації.
– Ми вже зараз, не чекаючи цієї реформи, почали впорядковувати мережу медичних закладів та підвищувати якість надання там медичної допомоги. Ідеться як про створення комфортних умов там, так і про оснащення. В області також триває інформатизація медичних закладів, тобто впровадження електронної системи супроводу пацієнтів (електронна черга, електронні картки тощо), – каже Юрій Ткаченко.
Радник голови Черкаської ОДА Ігор Фесун додає: сувора реальність значно різниться від задекларованого на папері. Наприклад, виконати умову МОЗ і доїхати з будь-якої точки округу до лікарні за 60 хвилин – нереально із огляду на стан доріг. Фесун переконаний: реформа медицини – справа не одного дня, і розпочинати її варто з ремонту доріг і транспортного забезпечення.
– Проблема не в госпітальних округах насправді: на 100 бригад швидкої допомоги у нас 81 машина. І до кінця року просто не буде на чому їздити, бо більшості з них по 10 років. Має бути, як мінімум, 100 машин. По нормативу має бути 136, тобто і запасні мають бути. Госпітальні округи – це добре, але хто туди буде їздити? Державну програму по закупівлі автомобілів припинили. Зараз очільник області спільно з головою обласної ради написали листи у районні та міські ради із проханням допомогти купити автомобілі, розраховуємо хоча б на 29. Плюс будемо звертатися до депутатів, – говорить Фесун.
Він наголошує: головне завдання реформи – не закриття лікарень, чого побоюються місцеві жителі, а перепрофілювання медзакладів.
– Сенс округу – не закрити лікарню, а створити потужний заклад, або навіть два, залежно від кількості населення, 1-3 – менш потужні лікарні, типу ЦРЛ, і одну лікарню хоспісного типу. Буде просто перерозподіл пацієнтів. От якщо в лікарні, наприклад, вночі немає жодного чергового лікаря, то який сенс в цій лікарні? Перепрофілювання лікарні – необхідне. Наголошую: закривати лікарні ніхто не просить, мова про те, щоб зняти з них те, чого і зараз немає, – пояснює медик.
Для втілення запланованого МОЗ у життя необхідні численні зміни в нормативно-правових документах та й елементарне бажання парламенту підтримати відповідний законопроект, переконаний Ігор Фесун.
Поки це буря у склянці, – резюмує радник очільника області і додає, що у 2017 році госпітальні округи навряд перейдуть із теорії в реальність. Тому й важливо вже зараз розпочинати локальні реформи у сфері охорони здоров’я.
Джерело: infomist.ck.ua
© infomist.ck.ua
No Comments