У Леґедзиному за давнім звичаєм відсвяткували Купайло

Опубліковано: 28.06.2017

У Леґедзиному за давнім звичаєм відсвяткували Купайло

У Леґедзиному за давнім звичаєм відсвяткували Купайло

У Леґедзиному за давнім звичаєм відсвяткували Купайло

У Леґедзиному за давнім звичаєм відсвяткували Купайло

У Леґедзиному за давнім звичаєм відсвяткували Купайло

У Леґедзиному за давнім звичаєм відсвяткували Купайло

У Леґедзиному за давнім звичаєм відсвяткували Купайло

У Леґедзиному за давнім звичаєм відсвяткували Купайло

У Леґедзиному за давнім звичаєм відсвяткували Купайло

У Леґедзиному за давнім звичаєм відсвяткували Купайло

Ще зранку навколо приміщення заповідника об лаштовані павільйони в яких дівчата в гарних народних строях навчають вінки з польових квітів плести, іграшки з трави робити, чаї із цілющих трав заварювати. Ємності з травяними напоями розставлені повсюди, де ходять учасники дійства і гості. Вони добре тамують спрагу і рятують від спеки.

Ознайомившись із виставками, ідемо до музею.

– Це насіння горобинника близько семи тисяч років зберігалося в трипільському глечику, – розповідає із знанням справи директор державного історико-культурного заповідника «Трипільська культура» Владислав Чабанюк. – Горобинник – це лікарська рослина. Його пили як енергетик – аналог сучасної кави.

Чомусь пригадалося, що ще років десять тому Тальнівський музей історії хліборобства теж не без гордості показував обвуглене від часу зерно «Трипільської доби». Нема вже того музею і де те зерно, невідомо.

Наприкінці екскурсії Владислав Чабанюк запрошує іти ближче до купальського місця. Там із вісімнадцятої відбуватиметься показ дитячого традиційного вбрання від майстерні «Аденчик-Баденчик».

І дійсно, то було незабутнє дійство. Діти різного віку, мов посланці з позаминулого століття в грі демонструють традиційний одяг. Глядачі ніби зачаровані. Усі у захваті.

Тим часом, глядачі займають місця біля багаття. Музики із дитячого гурту «Орелі» збираються грати на скрипках і бубоні. Починається дощ. Ведучі перепрошують, але далі забороняють дітям виступати, щоб не зіпсували інструменти. Хтось із глядачів пропонує тримати зонти, щоб діти грали. Артисти погоджуються.

Жінки з чоловіками, хлопці з дівчатами, попри дощ, танцюють. Рухаються гарно, в ритм. Притупцьовують, торкаються одне одного ногами, плечима і боками. Час від часу, вигукуючи: «Ойра-Ойра»!

Дощ не вгаває і танцюристи з музикантами розбігаються хто куди.

Повертаються, коли ватага встановлює купайлицю. Поруч, на пагорбі біля ставка козацька гармата. Вона гарно зафіксована, щоб не відкотилася під час пострілу. У небі кружляє дрон, щось знімає.

Вечоріє. Кілька десятків людей спускаються до ставка. Інші вибирають місце на пагорбі. Готуються до виступу Каті Чілі.

Раптом чоловіки стріляють із гармати. Для більшості це несподіванка і вони здригаються.

Внизу на кладці хлопці із факелами чекають на дівчат. Дівчата із вінками і запаленими свічками спускають вінки на воду. Свічки відразу тухнуть, а вінки відносить течією.

– То коли ж уже буде співати Катя Чілі? – запитують люди один в одного.

– Не знаю я з нею ще вдень сфотографувався, – каже молодик.

Уже й купальське вогнище запалили, а співачки все нема й нема. Ближче до десятої, люди починають розходитися. Аж тут із протилежного берега, повз вінки на воді, пливе ставом човен. Із нього чути потужний голос співачки. Дочекалися.

Довідка: У дохристиянські часи Купайло святкували на день літнього сонцестояння, тобто 21 червня. А з 6 на 7 липня – це день Іоана Хрестителя.

Саме тому, у Леґедзиному з ініціативи ДІКЗ «Трипільська культура», Купайло святкують у суботу 24 червня.

 

Джерело: Вісті Черкащини

No Comments

    Leave a Reply

    Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте, как обрабатываются ваши данные комментариев.