16-річний програміст із Черкащини розповів, як влаштувався на високооплачувану роботу

У 9 класі Антон Вітренко з міста Звенигородка на Черкащині зацікавився інформаційними технологіями, пройшовши курс основ програмування СS50. Після того впродовж року він самотужки та на курсах опановував JavaScript, інші технології — щоб зрештою в 11 класі стати фронтенд-розробником у компанії Preply. Про те, як вчився, проходив співбесіди та чому вибрав роботу замість університету, Антон Вітренко розповів у інтерв’ю сайту DOU.ua

— Як ти зацікавився програмуванням? Які технології і як почав вивчати?

16-річний програміст із Черкащини розповів, як влаштувався на високооплачувану роботу

Антон — зліва

Я сам із Звенигородки, невеликого міста на Черкащині, де загальне уявлення про IT перебуває на рівні «це щось, пов’язане з комп’ютерами». Але два роки тому до нашої школи завітав Андрій Насадчук — він тут народився, потім поїхав навчатися до Києва, став програмістом. Разом із командою друзів він розробив проєкт, як перетворити Звенигородку на smart city. У його межах організував літній курс інформаційних технологій — курс основ програмування СS50 від Гарвардського університету, щоб навчити молодь програмувати.

Сам Андрій допомагав вирішувати проблеми, які виникали під час виконання домашніх завдань. Хоча я тоді, окрім власне школи, займався ще бальними танцями, кікбоксингом, грою на фортепіано, все ж вирішив спробувати пройти ще й ці курси, бо цікавився ще й комп’ютерами загалом. Із кожним заняттям програмування затягувало мене все більше. Найкрутіше враження — коли з чистого редактора коду, з порожнечі можу створити щось своє, унікальне. Що далі просувався, то більше хотів щось робити.

Після закінчення курсу Андрій запропонував мені, як студенту, що перебував у топі, більше заглибитися в практику, а саме — в Ruby on Rails, оскільки він сам рубіст. Мені сподобалася логіка фреймворку, почав ще більше вчитися. Нас збиралося троє хлопців, ми писали на Ruby on Rails: створили кілька додатків, телеграм-бота. Потроху я почав розуміти: не моє. Усвідомив, що більше приваблює фронтенд, частина роботи, яку бачить користувач. Не хотів верстати кнопки на HTML і CSS.

Тоді Андрій познайомив мене зі своїм колегою, який на той час влаштувався фронтенд-девелопером до однієї компанії. Я почав спілкуватися з ним із приводу JavaScript та інших технологій. Він же розповів мені про Mate Academy. А поки що я вивчав JavaScript як міг. Двома моїми основними ресурсами були MDN і learn.javascript.ru. Також звертався по допомогу до Андрія, коли виникали якісь питання. За кілька місяців я вирішив, що готовий спробувати потрапити до Mate Academy, пройти тестове завдання, поспілкуватися.

Тоді я навчався у 9 класі. Перша співбесіда з ейчаром не була успішною — я завалив лайв-кодінг. Загалом тоді я вважав, що дещо знаю, на практиці ж виявилося: не знаю нічого. Ейчар відправив мене розв’язувати алгоритмічні задачі. Так я ознайомився з Codewars і LeetCode, розв’язував на платформі. Тепер я не просто багато читав, а й міг розв’язувати задачі і розвивати логіку.

Так я ходив до школи і вчив програмування. Восени 2019-го вирішив податися на навчання ще раз, бо вирішив, що вже достатньо розвинув логіку. Цього разу склав кодінг і пройшов.

— На якому етапі навчання ти почав шукати роботу?

Вчитися було нелегко, особливо на початку. Я цілими днями сидів над завданнями, оскільки темп виявився шаленим. Розумів: щоб кудись потрапити, маю працювати більше, ніж будь-коли. У вересні, як зазвичай, ходив до школи, все було доволі розслаблено, а коли в жовтні стартувало навчання на курсах, почався «виніс мозку». До 18-ї години треба було впоратися з завданнями курсу, а ще домашні завдання зі школи. Тоді батьки написали заяву про перехід на екстернат. Я мав писати контрольні роботи та складати заліки, без необхідності відвідувати всі уроки.

Відтак я, можна сказати, на фултаймі зайнявся навчанням. Завжди хотів бути в топі — можливо, давався взнаки синдром відмінника, але як поставив собі за мету, так і перебував завжди на перших позиціях рейтингової таблиці. Напередодні Нового року ми почали складати резюме і подаватися на вакансії. У середині січня, після 3,5 місяців навчання, я влаштувався на роботу в Preply. Але цьому передувало ще кілька співбесід із іншими компаніями.

У межах навчання є заняття, присвячені тому, як складати резюме та як підготуватися до технічної і ейчар-співбесіди. Але скільки б не готувався, доки сам не потрапиш на першу співбесіду, не зрозумієш, що це таке. Перша технічна співбесіда, яку я пройшов, була з компанією Tower IQ. Я доволі хвилювався. Прийшов до офісу, почав говорити — і на якомусь етапі зрозумів, що дечого не знаю. Спочатку питання були більш-менш простими, а потім почалися ті, відповіді на які не знав узагалі: як співпрацює клієнт із сервером, як відправляються дані. Тоді просто посипався.

Та, з іншого боку, я зрозумів, як все відбувається. Пощастило, що ця компанія була першою, з якою я мав технічне інтерв’ю, бо фронтенд-девелопер, який проводив співбесіду, підказував, що і куди, коли я відповідав неправильно. На адреналіні, який я тоді переживав, матеріал запам’ятовувався швидко. Того ж дня, але пізніше, я мав технічну співбесіду до іншої компанії на Лівому березі. Уже з цим невеликим досвідом, щойно здобутим, поїхав до них.

Порівняно з першою співбесідою, питання були вже суперлегкі: наприклад, що нового з’явилося в HTML5. Там у відповідях відірвався на повну. Після того пройшов ще кілька співбесід онлайн, але вони були приблизно однакові, на них уже мав відповіді. Та жодна компанія не відповіла позитивно — гадаю, здебільшого через мій вік. Це було перше питання, яке я чув, заледве переступивши поріг.

— Як склалася історія з Preply, куди ти зрештою потрапив?

Спершу мені написав ейчар з курсів: він сказав, що передав мої контакти одній компанії. Невдовзі після того мені написав ейчар із Preply: пропонував здзвонитися. Після того я пройшов телефонний скринінг, після цього виконав тестове завдання і отримав запрошення на об’єднану співбесіду (технічну та ейчар). Мене не запитували з порога, скільки мені років, але цього разу я сам першим спитав, як вони ставляться до юних працівників. Артем, ейчар, відповів, що жодного ейджизму в них нема, що в них працюють студенти 3-4 курсу. Та все ж був трохи шокований, дізнавшись, скільки мені років.

На технічній співбесіді я моментами дещо тупив, моментами, навпаки, розказував усе доволі гарно. Загалом залишилося враження, що в Preply були не такі каверзні питання, як в інших компаніях, — більше пов’язані з логікою, із тим, як я мислю, а не просто матеріал, який можна і так почитати у Вікіпедії. Компанія кілька днів не повідомляла результат, я провів цей час у напруженні. Коли сидів на занятті з фізики, зі мною зв’язався ейчар і запропонував офер. Після цього почалися підготовчі процеси.

16-річний програміст із Черкащини розповів, як влаштувався на високооплачувану роботу

Хакатон в ІТ-школі

— Як обумовлювали рівень зарплати?

Коли на співбесіді ейчар запитав мене, на яку суму я претендую, озвучив дещо вищу, ніж планував на початку. Аргументував це тим, що належить платити ще відсотки за курси та за оренду житла. Після того ейчар перепитав, в яку суму оцінюю власне свою роботу, якщо не брати до уваги ці чинники. Зрештою, погодилися майже на 1000 доларів на місяць (точну суму не можу розголошувати) + поза тим компанія платить 17 відсотків щомісяця за мої курси.

— Як складав резюме? Що написати в ньому, коли ти ще школяр?

Передусім, я ніде не вказував вік. Почав із summary, написав, що я юний і вмотивований програміст, який завжди прагне дізнаватися щось нове. Вказав також свій рівень англійської, який у мене Upper-Intermediate, тому мав про що написати. Потім я склав табличку скілів, розписав усе, з чим працював або що знав: наприклад, вказував MySQL, SQL — з ними поглиблено не працював, але знав, як і що працює.

Спершу я мав кілька версій, як оформити резюме. Склав у ньому портфоліо, куди виклав проєкти (всі, що робили на курсах), підписував, які технології для чого використовував, і створював лінки (один на GitHub, щоб подивитися код, інший — на gh-pages, щоб глянути результат). Але коли почав заповнювати портфоліо, і в ньому з’являлося все більше робіт (дійшло до 5), зрозумів, що треба створити окремий лінк на документ із портфоліо, бо в резюме все не вміщалося. Ще акцентував на самоосвіті: розписав, як і з чого почав вчитися, згадав курси, онлайн-ресурси.

Тоді, за порадою рекрутерів однієї з компаній, до якої ходив на співбесіди, вказав досвід у двох напрямах: фронтенд-девелопер, learning to program. Навіть якщо я ніде не працював офіційно, такий досвід принаймні засвідчить, із якого часу я думав у напрямі IT. Крім того, я мав кілька місяців роботи на фрилансі — намагався практикуватися, не беручи за це грошей. Десь писав скрипт, десь міг заверстати кнопку — мав натхнення вечорами щось створювати. Рекрутерам відразу чесно казав, що це не суперзаняття, та все ж це мій фриланс.

В останньому пункті Awards вказав, що маю сертифікат з англійської від Cambridge English, також зазначив, що вирішив понад 80 задач на code wars, згадав і про інші сертифікати, які хоч якось були пов’язані з IT. З усього разом склалося моє резюме.

— Чи вистачало тобі технічних знань, коли проходив співбесіди?

Вважаю, що так. Необхідного базису, «подушки» знань, якої мало бути достатньо, вистачало. Уже коли проходив співбесіди, зрозумів, чому коли на курсах нас готували до цього, акцентували на розумінні питань, а не просто заучуванні, та на основних моментах, які справді відіграють роль у роботі. Маленькі і каверзні питання, які ставили в компаніях, було доволі легко зрозуміти та довчити у процесі співбесід. Але основу, теоретичне розуміння браузера, JavaScript я мав — і, вважаю, це головне, що має бути.

16-річний програміст із Черкащини розповів, як влаштувався на високооплачувану роботу

Чернівці, літній табір, в якому Антон робив перші кроки у програмуванні

— Наскільки впевнено почувався на співбесідах?

Не був супервпевненим у собі, бо знав, що з самого початку мої шанси нижчі, ніж у решти осіб із курсу: 16 років, ризик для компанії. Та з іншого боку, мав бажання всім (а перш за усе — собі) довести, що як мінімум спробую це зробити, що пройду десяток співбесід і не припинятиму, доки не досягну бодай якогось результату. Також мотиватором стало те, що хтось у групі влаштувався на роботу — отже, це реально, просто мені треба докласти більше зусиль.

— Чи плануєш тепер здобувати вищу освіту? Вступатимеш до університету?

Ще не вирішив точно. В університетській освіті як передумові для роботи наразі нема потреби. Ймовірно, вона може знадобитися, щоб більше розвинути алгоритмічну логіку. Та якщо порівняти технології, які використовуються на практиці та в університетах — останні, безумовно, відстають. Тож іти до університету на спеціальності IT конкретно за новими технологіями не бачу потреби.

Я спілкувався з багатьма людьми, які працюють у цій сфері, і виробив таке уявлення: здобувати вищу освіту в українських реаліях в IT варто для того, щоб, імовірно, розвинути потужнішу логіку та підхід до розв’язання задач. Синтаксис розвивається, з’являється багато інструментів — це все можна вивчити самотужки. Але алгоритмічна логіка, яка відповідає за те, як розв’язати ту чи іншу задачу, пов’язану з даними, здобувається в університеті. Чи потрібен диплом як папірець з університету — цього я для себе ще не вирішив. Нікому, кого я запитував, диплом не знадобився. Хіба що при переїзді до іншої країни, наскільки мені відомо, наявність диплома відіграє важливу роль. Ще розмірковую над цим.

Та й зараз мені подобається працювати, розв’язувати багато завдань — не хочу звільнятися з компанії заради того, щоб йти кудись вчитися. Якщо трапиться варіант знайти реально достойну освіту та буде нагода поєднувати навчання з роботою, щоб це не впливало на її якість — готовий на це. Можливо, піду на заочну форму навчання, та це один із ймовірних варіантів. Нині для мене пріоритетна робота — я пройшов такий довгий шлях не для того, щоб тепер просто все покинути задля навчання. Тим паче, робота прив’язує, гарна компанія і дружній колектив.

— Як зреагували батьки на те, що ти фактично залишаєш школу і не збираєшся опісля до університету?

Щоб вирішити для себе остаточно, йти на курси чи закінчити на стаціонарі школу, я взяв аркуш паперу, маркер і почав розписувати всі «за» і «проти». Батьки сприйняли це нормально. Гадаю, на мою користь спрацювало те, що коли мене не взяли з першого разу, я не забив, продовжив займатися, сидів усе літо і вчився. Саме це навчання переконало батьків у серйозності моїх намірів: я не покинув працювати, я готовий рухатися в цьому напрямку. Хоч і не з першого разу, але потрапив на курси, на які хотів, та знайшов роботу.

— Чим тепер займаєшся у компанії, які твої обов’язки?

У Preply цікава технологія розподілу на команди. Уся компанія поділена на команди, які виконують частину User Flow до того, як клієнт придбав пакет послуг. Зараз я у команді, яка займається inbound-процесами. Її мета — зробити життя користувача на перших кроках якомога привабливішим. Усе дуже подобається, я щодня готовий брати на себе більше: мені дають задачі, і я знаю, що в процесі роботи багато вчитимуся, розумітиму нові речі. Компанія використовує багато технологій, із якими я не був знайомий досі (такі як A/B тестування, GraphQL, Next.js). Також подобається команда: коли виникають якісь питання, допоможуть, підкажуть — це може бути хтось із моєї команди чи загалом із компанії. Так само маю простір для самостійної роботи і експериментів — таким чином розвиваюся.

Не маю якихось труднощів через свій вік — навпаки, відчуваю себе достатньо дорослим для роботи тут. Здобув самостійність, якої прагнув раніше.

— Ким бачиш себе в майбутньому, у яких напрямках хочеш розвиватися, де жити?

Хочу розвиватися як у технічному плані, так і в алгоритмічному. Це те, що відрізняє синьйора від джуніора: що з більшою кількістю проблем він зіткнувся, то більше кваліфікації отримав. Так само хочу підвищувати свою кваліфікацію, виконуючи все складніші завдання. З місцем проживанням поки не визначився. Наразі мені хочеться залишатися в Україні, тут комфортно для IT-сфери.

Джерело: Рідний Край

No Comments

    Leave a Reply

    Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.