Легендарний «Дуб Максима Залізняка» на Черкащині потерпає від шкідників та посухи (ВІДЕО)

Легендарний «Дуб Максима Залізняка» на Черкащині потерпає від шкідників та посухи (ВІДЕО)

Він прожив вже понад тисячу років і став одним із символів України, але тепер без сторонньої допомоги може загинути. Відомий «Дуб Максима Залізняка» на Черкащині потерпає від шкідників та посухи. Аби підтримувати життя велета, щонайменше тричі на рік до нього приїздять альпіністи — зрізати сухе гілля, підлікувати корені, та обробити стовбур. Про це йдеться у сюжеті «Подробиці».

Щороку на це місце біля хутора Буда приїздять тисячі туристів, адже тут росте тисячолітній «Дуб Залізняка». Заввишки велет майже тридцять метрів, а щоб обійняти його стовбур — за руки мають взятися з десяток людей. Та через карантин тут нікого немає, жаліється завідувач філіалу заповідника «Холодний Яр». Про величне дерево Богдан Васильович може розповідати годинами.

– Я б сказав, що це дерево — один із символів України, не даремно ж його в народі назвали «Дуб Максима Залізняка» на честь одного з найславетніших синів України. Він бачив і походи київських князів, і козаччину, Тарас Григорович Шевченко також його відвідував. Холодноярці бували тут, — розповідає завідувач філіалу «Холодний яр» історико-культурного заповідника «Чигирин» Богдан Легоняк.

Доки немає туристів, працівники заповідника вирішили причепурити національну пам’ятку. Її поважний вік дається взнаки: стовбур постійно атакують шкідники, а коріння — гриби-паразити. Тричі на рік історичний дуб обов’язково лікують та підживлюють.

За день історичне дерево обробили, тепер працівники заповідника чекають кінця травня, щоб уже власноруч зібрати з кори шкідників — великого дубового вусача. Комаха червонокнижна, тому знищувати її не можна.

Для довідки:

Великий дубовий вусач має трирічну генерацію. Літ імаго — з травня до початку серпня. Протягом 1,5–2 місяців самка відкладає 60–300 яєць в тріщини кори, рідше на гілках. Личинки заляльковуються восени в комірках. Жуки нового покоління з’являються в кінці серпня–вересні і зимують в тих же комірках. Живе в природних дібровах, насадженнях дуба, рідше в деяких ільмових, в лісопарках рівнинних територій та передгір’їв. Зазвичай заселяє дубові й мішані лісостани, ослаблені вирубуванням чи рекреаційним пресом. Надає перевагу товстим стовбурам дубів, особливо старим, та пенькам. Імаго живляться соком, що виступає з пошкоджених стовбурів. Личинки — дендрофаги. Довжина їхнього ходу в стовбурах може досягати 1 м. Перший рік личинки живляться у корі, на другий і третій — проникають у деревину.

Морфологічні ознаки: 23–55 мм. Тіло подовжене, верх бурочорний, злегка блискучий. Вершинна частина надкрил рудувата. Передньоспинка в грубих червоподібних складках. Основа надкрил зморшкувата.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесено Європейського червоного списку (1991). Охороняється в складі фауни лісових біоценозів заповідників та заказників України. Додаток ІІ Бернської конвенції.

Детальніше дивіться у сюжеті (з 22:45):

Джерело: ВиЧерпно

No Comments

    Leave a Reply

    Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.