У Черкасах археологи знайшли мушлі прадавніх кальмарів, кахлі козацьких часів і медаль олімпіади 1913 року

Опубліковано: 27.08.2020

Тривають археологічні розкопки у середмісті Черкас по вул. Байди Вишневецького, 2. Ця ділянка розміщена на території Верхнього міста, поблизу найдавнішого черкаського замку кінця XIV – початку XVII століття на Дзеленьгорі.

118419651_1229848170741272_5735856005462926780_o

Про це інформують в Спілці археологів України, пише Прочерк.

Знахідки, отримані в ході розкопок, є доволі цікавими і навіть неочікуваними. Вражає їх спектр: від ростра викопного белемніта (частина мушлі протокальмарів мезозойської ери, так званий «чортів палець»), якому понад 60 мільйонів років – до бронзової медалі Першої Всеросійської спортивної олімпіади у Києві 1913 року.

Археологічні матеріали переважно належать до двох горизонтів: зарубинецької культури (перші століття н. е.) та пізнього середньовіччя (XV–XVII століття). Поселення зарубинецької культури в районі Дзеленьгори відоме за шурфуваннями, які проводилися у 1970–80-х рр. Нові знахідки (ліплений посуд, пряслице та фаянсова намистина) значно доповнили наше уявлення про цю пам’ятку.

Матеріали ХVІ століття відкривають нові сторінки міської історії та висвітлюють період розквіту Черкас як центру староства, важливого форпосту польсько-литовської держави, осередку формування українського козацтва. Із жител-напівземлянок та кількох господарчих ям ХVІ століття походять уламки керамічного посуду, монети, вироби з кістки, металу, кістки тварин, луска риб тощо.

Серед найцікавіших відкриттів – колекція кахлів другої половини ХVІ століття. Раніше вважалось, що кахляні печі у черкасців з’явились лише у ХVІІ столітті. Але знахідки цьогорічного сезону змінили уявлення науковців.

Серед вказаних кахлів – виріб «портретного» типу, на якому зображено погруддя вбраного за європейською модою аристократа, що є наслідуванням центральноєвропейських виробів. Найвірогідніше, це – портрет молодого Фердинанда І Габсбурга (1503–1564), короля Німеччини, Угорщини, Богемії, майбутнього імператора Священної Римської імперії (з 1556 р.). Інша сюжетна кахля, вкрита зеленою поливою, оздоблена релігійним сюжетом із зображенням янгола. Аналогії обом типам черкаських кахлів відомі за матеріалами досліджень об’єктів ХVІ століття у Києві.

«Враховуючи знахідки цих кахлів, можемо констатувати, що Черкаси у XVI столітті були не просто якимось центром провінційного староства Київського воєводства. Деякі заможні містяни тут могли дозволити собі «модний» хатній декор, як у найкращих будинках Праги, Кракова та Вільна. В усякому разі – не гірший, ніж у Києві», – зазначає Дмитро Куштан керівник експедиції та голова Черкаського підрозділу САУ.

Археологічні розкопки здійснює Черкаська експедиція Інституту археології НАН України під керівництвом Дмитра Куштана та за участі співробітників Черкаського археологічного музею Середньої Наддніпрянщини (директор – Михайло Сиволап), а також волонтерів та студентів-практикантів з Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (керівник практики – Анатолій Морозов).

118579432_1229848550741234_8640311456342848241_o
118597655_1229848384074584_9222665328103149022_o
118282132_1229849070741182_1491202942910728319_n
118556739_1229848987407857_5384590150236828239_o

Джерело: Рідний Край

No Comments

    Leave a Reply

    Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.