На Черкащині організували проєкт для мам, які виховують дітей з інвалідністю

Суспільне: Черкаси

У Смілі до всесвітнього дня людей з інвалідністю організували проєкт “Особливий день для особливої мами” для жінок, які виховують дітей з інвалідністю. Зі слів фахівця Центру соцслужб Максима Пархоменка, з організацією допомогли доброчинці.

Упродовж кількох днів черкащанки вчилися танцювати, ловили дзен і “наводили красу”. В останній день відбулася фінальна фотосесія.

Для реалізації проєкту один зі ресторанів міста перетворився на імпровізовану студію. Доки фотографи налаштовували апаратуру, перукарі й візажисти “чаклували” над особливими мамами.Суспільне: Черкаси

Світлана Сухомудренко – одна із учасниць проєкту. З її слів, емоції не передати:

“Вперше відчула себе кінозіркою. Це чудова акція, допомагає багатьом батькам, тому що ми не можемо дозволити собі кожен день робити макіяжі та зачіски”.

Анна Лихвар називає себе особливою мамою, має трьох діток. З її слів, доки сама релаксує, усі обов’язки на чоловіку:

“У жінки має бути якась свобода, час для себе, це має бути не тільки раз в рік. Це родичі мають розуміти, бо коли з’являється дитина з інвалідністю, життя перевертається, взагалі змінюється, ти живеш однією реабілітацією”.Суспільне: Черкаси

За словами фахівця Центру соцслужб Максима Пархоменка, міжнародний день людей з інвалідністю раніше відзначали по-різному. Аби створити особливе свято, цьогоріч скористалися досвідом інших міст, дали клич у фейсбуці і знайшли ідею:

“Ми хочемо, щоб мами, які сидять вдома зі своїми дітьми, на кілька днів прийшли на процедури, медитації, майстер-класи, фотосесію і приділили час собі”.Суспільне: Черкаси

Зі слів бьюті-експертки Марії Коломійцевої, хотіли, перш за все, аби учасниці проєкту відчули себе красивими й безтурботними жінками, а не лише “сильними” матусями.

“Бачити, як вони змінюються, дарувати їм тепло, впевненість у собі, коли вони бачать зовсім інше відображення у дзеркалі, це дуже мотивує”.Суспільне: Черкаси

Зі слів фотографині Дарії Бердник, коли почула про такий проєкт, відразу зрозуміла, що теж долучиться. Фінал – це не просто фотосесія, а можливість поспілкуватися. Зі слів Світлани Сухомудренко, на карантині цього дуже бракувало:

“Ти можеш поділитися своїми проблемами, ти можеш послухати інших і ти не будеш сприймати це як співчуття, а як звичайне спілкування”.

Зі слів Максима Пархоменка, такі проєкти хотілося б організовувати частіше, але все залежить від фінансування. Нині збирають усі доброчинні ініціативи й готують плани на січень.

Джерело: Суспільне